Брудні вибори в тернопільському педуніверситеті: чому так сталося і чого чекати?

Впродовж останніх 10 днів в академічному світі Тернополя неспокійно. Усі обговорюють перепетії виборів ректора педагогічного університету.

Чинному ректору Богдану Буяку несподівано склав конкуренцію декан історичного факультету Володимир Місько. Як наслідок, ректор Буяк не зміг перемогти в першому турі, а співвідношення голосів – 305 проти 229 – свідчить про те, що доля виборів ще не вирішена, пише За Збручем.

За що змагаються кандидати?

На перший погляд, зоряні часи тернопільських вузів давно в минулому. Запровадження системи ЗНО серйозно підкосило рівень вступників та “вступні доходи” академічної спільноти. Але як стверджують наші джерела всередині університету, ділити ще є що.
По-перше, багатомільйонний бюджет навчального закладу. Тут простір для освоєння завжди знайдеться. Від ремонтів фасадів до закупки завжди потрібного професійного обладнання чи дуже необхідних послуг.
По-друге, у вузу є своя земля, частину якої у час тотальних щільних забудов можна також віддати потенційним інвесторам, що вже було у нещодавній історії.
По-третє, війна значно збільшила попит на студентські та аспірантські місця, особливо серед осіб чоловічої статі.
Отже, боротися є за що.

Боротьба за “спадок” Кравця

Запекла боротьба напередодні першого туру вилилася у скандали. Скандали, які свідчать про застосування найгірших виборчих технологій з царини політики: спроб підкупу та тиску на тих, хто голосує.
Як так сталося, що місце, де мають гартуватися майбутні освітяни, перетворилося в похабний виборчий базар? Мабуть, тут слід повернутися до витоків конкуренції.

5 років тому багаторічний ректор педагогічного Володимир Кравець вирішив, що час передавати владу “спадкоємцю”, яким завчасно визначив проректора Богдана Буяка. Вирішив і провів Буяка у ректори.
Місько, який тоді тільки-но став деканом, був серед тих, хто жваво підтримав Буяка, який тоді виглядав новим подихом для ТНПУ. Та наступних 5 років різко змінили стосунки та диспозицію між колишніми колегами.
Місько “виріс”, окріп, набрав політично-господарського досвіду, встиг двічі стати міськдепом, обріс потрібними знайомствами на різних щаблях влади, а з початком війни пішов в ЗСУ. Натомість Буяк, який отримав значно вищу посаду, замкнувся на академічній роботі.

Останні вибори перед великим “поглинанням”?

Але як досягнути значних успіхів, коли твій навчальний заклад готує спеціалістів непопулярних професій? Як без різких змін “між краплями дощу” перетворити вуз у модерний? Вичерпних, зрозумілих та дієвих відповідей на ці банальні питання ректор за першу каденцію дати повністю не зміг. Як і зупинити розмови про можливе поглинання ТНПУ більш успішним ЗУНУ Крисоватого. Не випадково, що чимало рядових викладачів почали переживати за свою долю у випадку, якщо пасивне споглядання керівництва вузу, призведе до втрати у майбутньому “куска хліба”.
Тому Місько вступив на вдалий грунт, протиставивши академічності та статечності ректора дієвість та ділову завзятість. Людини, яка в разі чого може захистити інтереси університету.
Власне, у такому ритмі відбувається коротка виборча кампанія.

Як після такого бруду готувати майбутніх вчителів?

Щоправда, з певними нюансами.
Не треба забувати, що обоє претендентів є випускниками історичного факультету, який породив цілий пласт тернопільських політичних діячів і, відповідно, специфічні методи політичної боротьби. Своє відображення вони знайшли під час виборчого процесу у ТНПУ.
На жаль, не перебирають методів конкуренції. І це шокувало частину вузівської спільноти, яка такого від обох штабів (назвемо їх так) не чекала. Мабуть, через це в першому турі частина академічних виборців “зіпсувала” бюлетені, проголосувавши таким чином проти обох кандидатів.
Все-таки під керівництвом переможця (хто б ним не став) будуть готувати вчителів. З якими моральними критеріями? З якими настановами чи пересторогами?

До речі, якщо в 2 турі жоден з кандидатів не набере 50% голосів, то Міністерство буде змушене оголосити нові вибори ректора.