«Цвіт вишиванки»

Міжнародний день вишиванки — свято самобутнє та неповторне, покликане зберегти споконвічну народну традицію — етнічну вишивку українців. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини до цьогорічного свята Дня вишиванки готувався протягом року, продовживши вплітати у вінок Міжнародного вишитого рушника єднання «Цвіт вишиванки» нові країни.

Сьогодні на його полотні вже поєдналися спогади та сповіді українців із 5-ти областей України (Тернопільщини, Івано-Франківщини, Черкащини, Полтавщини, Січеславщини) та 8-ми країн світу (Канада, Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія, Австрія, Латвія, Литва). Дев’ята українська посестра — Естонія, закінчує вишивати свій орнамент на ньому. Протягом минулого року майстрині з Австрії, Латвії та Литви вписали власні життєві історії на рушнику єднання.

Взір Австрії взято з вишитої сорочки, яку носив Ерцгерцог Вільгельм Франц Австрійський (Василь Вишиваний) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських січових стрільців. Один із його солдатів, родом з Тернопільщини, подарував Вільгельму вишиту сорочку, яку той носив як у військовому, так і в повсякденному житті. Через це його прозвали Василем Вишиваним. Орнамент, що був на сорочці Ерцгерцога, відтворила майстриня з художньої вишивки Світлана Лазорик (Австрія).

Візерунок Латвії виконали вишивальниці Тетяна Лазда та Леся Сапужак, використавши для нього спільні для двох країн символи: свастя — вогняний хрест, що символізує світло, вогонь, життя, приваблює щастя, енергію, калини — символ України та дуба — національного дерева Латвії. На рушниковому полотні кетяги калини переплітаються з дубовим листям, як долі українців з долями латишів.

Узор Литви вишили Христина Чуба і Любов Кирилюк (Вільнюс). Вишиття виконано двостороннім рушниковим швом, що поширений у вишивках рослинних орнаментів на декоративних рушниках. Пташка в орнаменті Литви уособлює українську мову на фоні квітів у кольорах литовського прапора. Листя дуба та калини – мотиви, що найчастіше зустрічаються на рушниках і поєднують у собі незвичайну силу та невмирущу красу. Дуб — священне дерево, що уособлює чоловічу енергію, розвиток життя, а калина — дерево роду. Над написом Литва вишиті Колюмни або Стовпи Гедиміна — середньовічний символ Великого Князівства Литовського, сьогодні зображений як елемент великого герба Литовської Республіки.

Софія ЯРОШ