Внутрішній ворог: три приклади колаборації чи її спроб з боку українських політиків

Навіть мовчання сприймається як бажання «пересидіти» і подивитися, чим усе закінчиться. Але деякі українські політики йдуть ще далі.

Пише ВІТАЛІЙ КРАВЧЕНКО.

Те, що українські міста – як ті, що охоплені активними бойовими діями, так і ті, що перебувають у відносно спокійній зоні буквально переповнені провокаторами і диверсантами ні для кого не секрет.

У будь-якій черзі, які щоденно зараз формуються за гуманітарною допомогою або дефіцитними свіжими продуктами, люди пильно стежать і припиняють будь-які неоднозначні висловлювання. Навіть ненавмисні заклики до «руского міра» можуть викликати підозри у провокації з дуже неприємними для себе наслідками з боку тероборони.

Українські правоохоронні органи поки що демонструють значно меншу активність, ніж прості жителі українських міст. Контраст тим більший, що колаборантів державного рівня з-поміж топ-чиновників чи представників законодавчої влади навіть не потрібно особливо розшукувати – вони відкрито заявляють про свою позицію.

Mind зібрав кілька прикладів таких як мінімум неоднозначних (а іноді максимально однозначних) думок щодо російської агресії проти України.

Disclaimer: Mind не висуває прямих звинувачень до перелічених персон, і розуміє, що невдале формулювання може надати словами сенс, яких спікер в них не вкладав. Проте військовий стан, що діє в Україні та безпрецедентний рівень агресії, від якої вона обороняється, змушують підходити до всього сказаного політиками максимально прискіпливо та принципово.

Ренат Кузьмін

Колишній заступник секретаря РНБО України, екс-заступник прокурора України, народний депутат від ОПЗЖ Ренат Кузьмін ще до війни формував «правильну» думку про її результат у своєї досить численної аудиторії.

Так, в ефірі телеканалу «Перший Незлежний» неформальним власником якого називають Віктора Медведчука, він зокрема заявив, що українська влада є інструментом у руках «західних кураторів», зовнішнє управління – форма рабства та українському суспільству нав’язують війну, провокуючи Росію.

Потрібно уточнити, що всі ці гучні заяви досвідчений юрист Кузьмін робив із посиланням на Віктора Медведчука, лише цитуючи його: «Медведчук каже, що в руках західних ляльководів, українська влада є інструментом, а керують цією владою люди, які мешкають за кордоном. Тобто він говорить про зовнішнє управління країною. Про те, що Україна колонізована та є колонією. Саме за це з Медведчуком, із ОПЗЖ і бореться зовнішнє керівництво руками «української» влади. Звідси й загострення на Донеччині», – сказав Кузьмін.

Він також наголосив, що «у повітрі пахне цією війною»: «Нам щодня кажуть, що буде війна, що росіяни нападуть, що білоруси скоро нападуть, що тут «рука Кремля», «п’ята колона». Навіщо це все? Українська влада минулого року закупила у США військову техніку та озброєння на 500 млн доларів. До війни готуємось? Ми нападемо самі, чи ми спровокуємо росіян? Це і є та сама внутрішня політика, по суті, терористичної держави, на яку перетворюється Україна», – сказав він.

Чому позиція Кузьміна важливіша і небезпечніша, ніж інших фігурантів списку?

На відміну від Мураєва, який орієнтується переважно на жіночу аудиторію, і Ківи який і зовсім не нажив серйозного рейтингу, Ренат Кузьмін зберіг авторитет серед військових та представників правоохоронних органів. І зараз ці ключові під час війни люди чують від шанованої чи колись шанованої ними людини заклики не чинити опору Російської федерації, яка їх захищатиме.

З огляду на безперечний інтелект Рената Кузьміна навряд чи такі заяви можна трактувати як випадкові. Тому серед версій, які ці заяви змушують розглядати, – усвідомлена реклама могутності армії агресора (добре пошарпаної за два тижні в українських полях) або відпрацювання завдань російських спецслужб для полегшення захоплення території України.

У воєнний час такі заяви не можна залишити поза увагою як СБУ, ДБР, ГУР, так і генерального прокурора Венедиктової. І незалежно від рангу та статусу осіб, які висловлюють такі заклики, їм потрібно дати відповідну юридичну оцінку.

Євген Мураєв

Колишній член Партії регіонів, ОПЗЖ, лідер партії «НАШІ» Євген Мураєв 25 лютого, на другий день повномасштабних військових дій, розв’язаних Росією, поділився своїми міркуваннями про результат кампанії на своїй сторінці у Facebook.

Зокрема, там була така фраза: «Президент та топ-чиновники закликають до переговорів та висловлюють готовність іти на компроміс. І загалом це правильне рішення, що дозволяє зупинити вбивства та руйнування. Тільки вже не компроміс, а капітуляція: про все домовитися можна було вісім років тому і багато разів упродовж цих восьми років», – написав Мураєв.

Термін «капітуляція» разом із базовим російським пропагандистським наративом «що ви робили останні вісім років» викликала підозру в підіграванні ворогові, про що політику відразу ж однозначно пояснили.

Зараз цей пост зі сторінки Мураєва видалено, проте скріни встигли широко розійтися мережею.

Також доступні новини у ЗМІ, зроблені на підставі заяви політика.

Нагадаємо, що Мураєв – уродженець Харківської області і колишній депутат Харківської міськради – міста, яке зазнало одного з найбезжальніших бомбардувань і ракетних ударів з боку російських агресорів.

Ілля Ківа

Народний депутат від ОПЗЖ Ілля Ківа напередодні війни залишив Україну на користь Європи. Потім із Іспанії він перемістився до Москви, де став частим гостем російських державних телеканалів із антиукраїнським повісткою.

Риторика українського нардепа повністю вкладається у кремлівський наратив. Зокрема, він заявив, що «українському народу потрібне звільнення», «українці, білоруси, росіяни – це один народ», «моя країна [Україна] поневолена і фактично поставлена на коліна Заходом, просякнута нацизмом, і в неї немає майбутнього», а українці розраховують на звільнення з боку Росії.

Почувши ці одкровення глава ОПЗЖ Юрій Бойко жахнувся і вже 26 лютого ініціював виключення Іллі Ківи з фракції «Опозиційна платформа – За життя». Відповідне рішення було ухвалено більшістю голосів 3 березня.

Через три дні генеральний прокурор Ірина Венедиктова оголосила Іллі Ківі про підозру та плани оголосити його у міжнародний розшук.