Замах на ректора: що нового?

Про зловісну подію, яка сталася 4 вересня, «Свобода» детально розповіла у минулому середовому номері. За тиждень справа обросла подробицями та навіть з’явилися несподівані повороти. По-перше, хтось «злив» в Інтернет-мережу відео з камери спостереження з будинку ректора. Усі могли побачити, як господар у спідньому вранці йде до сміттєвого баку, викидає поліетиленовий пакет, після того прямує до хвіртки, під якою лежить смертоносний пакунок. Далі – виходить надвір дружина й вони з чоловіком оглядають пакунок. Вибух… Реакція травмованого чоловіка, дружина відразу впала без свідомості…

Чому ці кадри стали загальнодоступними? І як таке могло статися, що речовий доказ у кримінальному провадженні продемонстрували загалу?..
Я запитала у керівника пресслужби обласної поліції Сергія Крету, чи з цього приводу проводять внутрішню перевірку. Він, зауваживши, що «злив» відео, безперечно, є аморальним, повідомив, що перевірки з цього приводу немає, мовляв, перевіряти – це справа прокуратури. Утім, варто зауважити, що у поліції є підрозділ внутрішньої безпеки, й отакі, м’яко кажучи, «проколи» мав би перевіряти.
Що з ректором та його дружиною? Лікарі виявилися у сенсі дотримання законодавства про інформацію більш законослухнянішими, ніж поліція. Вони мужньо тримають оборону перед журналістами й не повідомляють діагнозів своїх пацієнтів, керуючись тим, що без їх згоди не мають такого права. Лише скупо повідомлять про успішно проведені оперативні втручання. Потерпілі досі перебувають у лікарняних стінах.
Як просувається розслідування – про це мало відомо, адже є таємниця слідства. Із судових ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, відомо, що версія про вимагання грошей має цілком реальні обриси. Виявляється, перед замахом ректору надсилали електронні листи з такою вимогою.
Друга версія – замах на вбивство через землю. Про ймовірність цього свідчить доволі несподіване звернення  вченої ради ТНЕУ до Президента України Зеленського, оприлюднене на сайті вишу. «Розслідування справи про замах на вбивство ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого і його дружини просимо взяти під свій контроль», – просить вчена рада. З огляду на те, що з версій слідства щодо замаху на життя ректора є його професійна діяльність, у зверненні зазначається, що соціально напруженою на сьогодні залишається невирішена проблема користування земельною ділянкою, закріпленою за Навчально-дослідним виробничим господарством «Наука» ТНЕУ. Вчена рада вишу вкотре підтверджує свою добровільну відмову від цієї земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні НВГ«Наука» з 1997 року.
Тут варто пояснити, у чому спірність і хто претендує на землі. Раніше тут діяв радгосп «Тернопільський», й колишні працівники прагнуть, аби їм надали земельні та майнові паї. У 1994 році призупинили приватизацію радгоспу і нібито за згодою працівників передали радгосп від  міністерства сільського господарства і продовольства України міністерству освіти України. Насправді, стверджують люди, таку згоду дала лише рада трудового колективу, а відповідно до статутних документів, це питання мало б вирішуватися на зборах трудового колективу.
Питання приватизації неодноразово порушували колишні працівники радгоспу «Тернопільський», але вирішити його не вдалося. Навесні 2015 року колишні радгоспники приходили з цією проблемою до редакції «Свободи». Тоді вони розповідали, що ТНЕУ сільським господарством не займається і зовсім не використовує господарство як навчально-дослідне й не фінансує його. Основні фонди застарілі, і ніхто їх не поновлює. Більше того, господарство почало розвалюватись. Тому землі здавали в оренду  іншим фірмам для обробітку і збирання врожаю, без погодження з регіональним відділенням фонду державного майна України в області.
У робочому комп’ютері  збереглися документи, надані людьми, зокрема відповідь ректора Крисоватого, де стверджується: НДВГ «Наука» є відокремленим структурним підрозділом ТНЕУ, створеним для здійснення практичних занять згідно з виробничими навчальними планами підготовки спеціалістів ТНЕУ. У цій же відповіді йдеться про право,  відповідно до ЗУ «Про вищу освіту», здавати майно в оренду та в користування. І на завершення: «Тернопільський національний економічний університет змушений відмовити у Вашому проханні».
Між тим, ще у 2007 році спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації прийняла стосовно цих спірних земель рішення, у якому констатувала: «За науково-дослідно-виробничим господарством «Наука» закріплено 1419 га земель сільськогосподарського призначення.                                                                                  В результаті аналізу наданих Комісії матеріалів, випливає висновок, що Тернопільський державний економічний університет не здійснює підготовку фахівців таких спеціальностей, для практичної діяльності яких виникає потреба у такій кількості земельних угідь». Комісія рекомендувала Кабінету Міністрів України переглянути розпорядження від 1995 р. про передачу радгоспу «Тернопільський» до сфери управління Міносвіти й скасувати його. Також  підготувати та внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо встановлення максимально допустимих розмірів закріплення земель сільськогосподарського призначення за навчальними закладами різних видів акредитації та науково-дослідними установами. Але до комісії не дослухалися…
Не домоглися правди колишні працівники радгоспу і у судовому порядку. Чи можна уявити собі цих людей – вони усі уже пенсіонери – у ролі «підривників»? Звісно, що ні. Ймовірно, інші підводні камені та течії є навколо спірної, дуже ласої приміської землі.

Що ще стало відомим за останній тиждень у справі замаху на ректора? Поліція розповсюдила фото ймовірного закладача вибухівки. Але фото з відеокамер дуже не чітке – лише висока постать молодої худорлявої людини. Також стала відомою така деталь – пакунок було зроблено з коробки з логотипом «Нової пошти». Можна припустити, що ректор  сприйняв його як посилку, адже усі знають, що є послуга – адресна доставка.
Ольга КУШНЕРИК