Війна омолодила інфаркти на 20 років

Чому українці почали хворіти на «старечі» хвороби у молоді роки? Кардіолог з Тернополя Людмила Чепесюк аналізує, як чотири роки повномасштабної війни змінили фізіологію нації.

«Можна сказати, що на 10 років помолодшали хвороби серця. А то й на 20, 15», — зазначає лікарка.

Найбільш критичним для військових є період адаптації після повернення додому

Тоді режим «виживання» вимикається, організм, який тримався на адреналіні, починає здавати позиції.

«Коли люди приходять додому в тишу, рівень мобілізації організму після війни різко падає. Можуть загострюватися хронічні захворювання, може ослаблюватися імунітет. І от якраз на фоні цього бувають кризи, інфаркти, інсульти», — пояснює Людмила Чепесюк.

Окрему роль відіграють ендорфіни — природні знеболювальні. На фронті вони допомагають воїну виконувати завдання, але в цивільному житті їхній рівень падає, оголюючи всі фізичні та моральні травми. За словами кардіолога, розплата за життя на адреналіні є неминучою.

«Людина не звикає до адреналіну. Просто розплата, скажемо так, потім буде. Серце платить за це ресурсами, хворобами»,- каже Людмила Чепесюк.

У військових, які пройшли пекло, найчастіше діагностують порушення ритму (тахікардії, екстрасистоли) та нестабільний тиск. Причина — серце розучується розслаблятися. Через коротку фазу діастули орган отримує менше кисню, що призводить до ішемії та серцевої недостатності.

Людмила Чепесюк наполягає: кожен військовий під час відпустки має пройти повний «кардіо чек-ап», незалежно від віку.

«Я б взагалі після 40 років рекомендувала зробити усім військовим добовий моніторинг тиску, кардіограму, ЕХО, холтерівське моніторування», – зазначає  лікарка.

На війні організм працює екстремально

Вона пояснила, як гормони стресу допомагають вижити на «нулі».

Коли військовий повертається з фронту, в дім іноді приходить невидима напруга. Людина стає тривожною, погано спить, зривається на дрібниці. Ми списуємо це на «важкий характер» або наслідки пережитого, але насправді причина криється у складній хімії нашого тіла. Це явище називають «адреналіновою ломкою». І це — не вибір людини, а механіка її виживання.

На війні організм працює в режимі екстремального перевантаження. Рівень гормонів стресу — адреналіну, норадреналіну та кортизолу — зашкалює. Це допомагає вижити в бою, але дорого коштує здоров’ю. А ще коли кортизолу забагато надто довго, він починає «їсти» організм зсередини. Це призводить до виснаження нервової системи, порушення обміну речовин і навіть так званого вісцерального ожиріння чи проблем із судинами.

Лікарка звернула увагу і на дофамінову пастку: «Під час виконання бойового завдання дофамін (гормон мотивації та радості від успіху) теж на піку. Щойно завдання виконане — рівень гормонів стрімко падає. Настає випалена пустеля — відчуття тотального спустошення».

А ще ми звикли думати, що здоров’я серця — це лише цифри на тонометрі, правильне харчування і вчасний прийом ліків. Шукаємо «чарівну таблетку», яка вмить вгамує тиск і поверне спокій. Але медицина безсила там, де немає любові.

Про це рідко говорять у кабінеті

кардіолога

А що є базою для серця: генетика, вік, пережиті стреси?

«Я думаю, все-таки те, як зустріли вдома. Наскільки ти потрібний, наскільки тебе розуміють і цінують», — каже пані Людмила.

Кардіолог пояснює, що набагато легше лікувати гіпертонію у людини, чия нервова система спокійна. Коли вдома чекає підтримка, медикаменти діють ефективніше. А коли людина повертається у стрес, навіть найдорожчі ліки стають лише «пластирем» на рану.

Повернення військового додому — це іспит для всієї родини. Найважливіший показник його реабілітації — це не лише аналізи, а те, чи знайшов він розуміння у рідних стінах. Людмила Чепесюк наголошує, що іноді одних таблеток від тиску замало. Потрібен фахівець іншого профілю: «Не бійтеся психотерапевта, часто він необхідний».

Наталія ЛАЗУКА

На фото: журналістка Наталія Лазука розмовляє з лікарем-кардіологом Людмилою Чепесюк