У Тернополі діятиме книжково-ілюстративна виставка присвячена митцю Михайлу Осінчуку

16 вересня 2025 року виповнюється 135 років від дня народження українського художника-монументаліста, іконографа, графіка й живописця, члена НТШ та українських мистецьких організацій Михайла Осінчука.

У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діятиме книжково-ілюстративна виставка, присвячена ювілею художника.

Народився Михайло Осінчук 16 вересня 1890 року в с. Голошинці Збаразького повіту (нині Скориківської громади Тернопільського району).

У 1902—1910 роках навчався в Тернопільській гімназії.

У 1910—1914 роках — у Краківській академії мистецтв на курсі Ю. Панькевича. Одночасно здобував знання на філософському факультеті Ягеллонського університету, де вивчав історію мистецтва й естетики на курсі професора Мицельського.

Неодноразово виставляв свої роботи на студентських виставках.

Від листопада 1918 року до серпня 1920 року був учасником Першої світової війни.

У 1922 році М. Осінчук переїхав до Львова, де активно включився в мистецьке життя.

Для поглиблення знань він деякий час перебував у Греції, Італії, Франції, Туреччині, де вдосконалював технологію малювання темперою.

У 20—30-х роках ХХ ст. в співпраці з П. Ковжуном М. Осінчук виконав церковні поліхромії в українському візантійському стилі в церквах Галичини. Також брав участь у роботах із внутрішнього оздоблення собору Святого Юра (м. Львів).

Був співзасновником Асоціації незалежних українських мистецтв (1932) та її друкованого органу — журналу «Мистецтво».

У 1942—1943 роках М. Осінчук очолював Мистецьку школу (нині — Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша). Через загрозу сталінських репресій змушений був емігрувати до Німеччини (1944), згодом — до США (1947).

Після приїзду до Нью-Йорка М. Осінчук виконав поліхромії для чотирьох церков у США та двох — у Канаді. З часом він перейшов на створення ікон не темперними фарбами, а олійними. Написав близько 40 ікон.

В іконографічній манері виконав портрети митрополита Андрея Шептицького (1952) та кардинала Йосифа Сліпого (1965).

У 1963 році в Нью-Йорку, а в 1964 році у Філадельфії відбулися персональні виставки мистця.

Творчий доробок художника складають живописні полотна, екслібриси, дереворити, графічні ілюстрації до книжок, 10 оформлених іконостасів.

Михайло Осінчук посідає вагоме місце в історії українського мистецтва.

Помер 13 лютого 1969 року в Нью-Йорку. Похований у Баунд-Бруку.

На книжково-ілюстративній виставці представлено книжку «Михайло Осінчук: мистець, маляр» (Ню Йорк, 1967), у якій поміщено статтю М. Осінчука «Ікона», а також кольорові репродукції його робіт.

У книжці «Український художній авангард: маніфести — публіцистика — бесіди — спогади — листи» (упорядник А. Горбачов) уміщено текст «Нова мистецька дійсність» (1932) М. Осінчука.

А також до уваги користувачів — видання, які висвітлюють життєвий і творчий шлях мистця.

Серед книжок, запропонованих для ознайомлення: «Українські митці у світі» (автор-упорядник Г. Стельмащук), «Святослав Гординський про мистецтво» (упорядник Х. Береговська), «Збаражчина: збірник статей, матеріалів і споминів. Т. 1», «Літературно-мистецька та наукова Зборівщина» П. Медведика, «Журавлина книга: тернопільська українська західна діаспора. Словник імені. Ч. 3. М — Я» Б. Мельничука та інших.

Стаття «З епістолярію Михайла Осінчука» О. Корнутко-Гринів увійшла до часопису «Народознавчі зошити». Журнал «Сучасність» (1991, ч. 2) подає статтю «Михайло Осінчук: До сторіччя з дня народження (1890—1990)» С. Гординського.

Окрім книжок, періодичних, довідкових видань, бібліографічних покажчиків, інформацію про Михайла Осінчука можна почерпнути, скориставшись електронним каталогом Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Виставка діятиме до 30 вересня 2025 року.