Художниця Наталія Басараб «в кожнім мазку викладає глибінь таїни»

Художниця Наталія Басараб добре знана на Тернопіллі, як, зрештою, й у цілій Україні, своїми живописними роботами, графікою, портретами Героїв великої війни. «І в кожнім мазку викладає глибінь таїни», – точно зауважила поетка Марія Карпик. А ще понад двадцять років захопленням пані Наталі стало лялькарство. Зокрема, творить вона образи відомих акторів театру та кіно, в тому числі й тернопільських, кіногероїв, українок, козаків.

24 січня в Тернопільському обласному художньому музеї Наталя Басараб представила свою чергову персональну виставку «Більше, ніж життя». У цьому закладі експозицію власних робіт розгорнула вже вчетверте. Хоча загалом за своє  творче життя майже 20 таких мистецьких подій мала не лише в рідному Тернополі, в Україні, а й у Франції. На кожній з виставок пані Наталія старається представити чимало нових творів. Тож,  звісно, вони склали й основу теперішньої експозиції в художньому музеї.

Понад 80 розмаїтих своїх творінь художниця запропонувала шанувальникам мистецтва оглядати впродовж цілого місяця в Тернопільському обласному художньому музеї. Пів сотні з цих робіт – живописні. Це – розмаїті пейзажі, натюрморти. З численних полотен передусім постають, зачаровують своєю красою квіти – троянди, півники, деревовидні півонії, бузок і, певна річ, польові, серед яких маки, волошки, ромашки, інші. Не можуть не вразити також пейзажні картини тернопільської мисткині. Наталя Басараб пише акриловими фарбами, у техніці імпасто, головним інструментом втілення її талановитих художніх задумів є не пензель, а мастихін.

Заступниці директора художнього музею Ользі Ваврик, скажімо, дуже подобаються архітектурні пейзажі Тернополя. Пані Ольга каже, що Наталія Басараб має неповторний авторський почерк, їй притаманний експресивний живопис, яскраві барви, вона дуже вільна в поєднанні кольорів, композиції в неї дуже цікаві, довершені. Сама ж пані Наталія зізнається, що «дуже боїться, аби з її картин виходила негативна енергія». Тому вона прихильниця реалізму, показу у власній творчості доброго, світлого та барвистого.

Проте нині російський окупант світлість українського життя нещадно замащує чорною фарбою страшної та кровопролитної війни. Цей вогнечас, безперечно, відбивається й у творчості Наталії Басараб. Центральне місце у виставці займають картини саме цієї тематики. Коли відвідувачі переглядають виставлені полотна мисткині, не бачать написів з назвами. Художниця зробила це з певним наміром, аби кожен з поціновувачів її художнього доробку зміг сам найменувати картину, зваживши на власні враження, уявлення, міркування від баченого. Так от тернопільська поетка Марія Карпик не лише вигадала назви багатьом полотнам Наталії Басараб, а й навіть написала вірші до десятьох з них. «Я виглядаю, надією молюся Богу, від невтішних зітхань запотіло затерте вікно», – поетичні рядки, які народилися в пані Марії від перегляду картини, що зустрічає відвідувачів експозиції. Поетка назвала це полотно «Невтішне чекання». Бо й справді, сумні очі гарної молодої українки вглядаються у далечінь через запотіле від сліз вікно, вона чекає на свого коханого з фронту.

Центральною на виставці є ще одна велика картина. Маленька дівчинка піднімається на гойдалці над зеленим гаєм і згарищами великої війни. Тернопільська «Просвіта» навіть оголосила конкурс на найкращу назву цього полотна з врученням призу. Між іншим, саме міський осередок «Просвіти» доклався до організації персональної виставки Наталії Басараб «Більше, ніж життя». Пані Наталія – активна просвітянка, бере участь у різних проєктах, акціях, доброчинних заходах «Просвіти». Саме численні відвідини у колі просвітян наших захисників у військових частинах, на лікуванні в шпиталях, лікарнях, реабілітаційних центрах вилилися для художниці у великий творчий проєкт «Їхні очі дивляться в душу». У його рамках пані Наталя написала пастеллю понад тисячу портретів наших воїнів. Багато з них авторка подарувала нашим захисникам. Але 150 з таких творінь можна побачити під час виставки і на стінах музею, і на екрані. Як зауважує голова Тернопільської «Просвіти» Наталія Чорна, мисткиня пише не лише портрети воїнів, а й їхніх родин. Часто з матерями, дружинами фронтовиків Наталія Басараб зустрічається на засіданнях просвітянського клубу «Незламні», який веде поетка Марія Карпик. Деякі портрети оборонців України Наталія Басараб показала також на трьох виставках, які організовувала вже в Західноукраїнському національному університеті, Галицькому коледжі ім. В. Чорновола та фаховому коледжі ТНТУ ім. І. Пулюя.

Крім живопису, графіки, Наталія Басараб віддано працює й у лялькарстві. Перші лялькові роботи виконувала з пап’є-маше. Згодом узялася освоювати гіпс. Тепер працює здебільшого з таким матеріалом, як пластик, а також стала виготовляти текстильні ляльки. На виставці в художньому музеї можна побачити понад 30 авторських ляльок. Деякі з них – тематичні роботи, зокрема, найновіша «Козак». Надто вражають відвідувачів творення у ляльках образів улюблених артистів і кіноперсонажів. Одразу ж в її фігурках упізнаєте славетних кіноакторів, як-от: Івана Миколайчука, Бриджит Бардо, яка несе воду, Луї де Фюнеса, Софі Лорен, інших. Поруч — лялькові образи тернопільських акторів Миколи Булата та Тетяни Гончарик. Авторка у своїх ляльках приділяє велику увагу деталізації, переконана, що кожна з них має від своїх  персонажів певну енергетику.

Палітра творчості Наталії Басараб, безперечно, різнобарвна, розмаїта. Але завжди тут присутня українськість, бо це її душа, її життєві витоки й прагнення. А ще мисткиня засвідчує власними роботами: треба знаходити радість у тому світі, в якому живеш.