Мовне питання вирішив той, від кого цього найменше чекали 

Питання мови завжди було одним з найгостріших в житті сучасної України, предметом численних дискусій. Вони то трохи згасали, то знову спалахували – особливо, коли у їхнє вогнище хтось, бувало, дбайливо хлюпне трішки бензину або підкине дровець. Тепер же здається, що головний внесок у його вирішення зробив той, від кого цього найменше можна було чекати – президент росії путін.

Вторгненням в нашу країну він досяг того, що тепер навіть найбільш затяті носії “великого и могучего” намагаються в публічній площині спілкуватися українською.

Найбільше це помітно, як на мене, серед наших футболістів і тренерів. Приємно чути, як дають інтерв’ю українською досі незмінно російськомовні Андрій Ярмоленко, Руслан Маліновський,  Руслан Ротань, Олександр Кучер, Юрій Максимов, Олександр Караваєв, В’ячеслав Шевчук та інші, як наполегливо заявляє про своє українство головний тренер збірної Олександр Петраков, від якого раніше українського слова чути не доводилося.

Футболісти національної команди домовилися, що спілкуватимуться під час викликів до збірної виключно українською. Навряд чи над ними тяжіє якийсь невидимий цензор – люди під впливом жорстоких реалій розв’язаної безжалісним ворогом війни почали усвідомлювати себе громадянами своєї держави і послуговуватися одним з її найважливіших атрибутів – мовою.

Хоча з якого дива уродженці Житомира, Полтави, Херсона, Запоріжжя і, тим більше, Луцька мають говорити мовою іноземної держави, а не рідною? Та в наших умовах, з огляду на довготривалий історичний бекграунд, все це не так просто.

Але, напевно, і не надто складно – було б бажання…