Повідомити новину

Поширити:

25 червня архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк пілвідав парафії на Зборівщині, зокрема Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього с. Заруддя, якою опікується о. Михайло Небельський, парафію Воскресіння Христового с. Кальне та св. Параскеви П’ятниці с. Розгадів, якими опікується о. Богдан Мироненко.

Цікаво, що попередники діючих дерев’яних церков у с. Кальне і с. Розгадів мали спільну долю, обидві були перевезені відповідно у с. Краносільці на Золочівщині та с. Йосипівку (згоріла).

Після Молебню у с. Розгадів владика Василій з вірними помолився на могилі дідуся (по материнській лінії) світлої пам’яті Блаженнійшого Любомира Гузара Луки Демчука, який у 1906 – 1928 рр. душпастирював у селі. 21 вересня 2008 р. за участю кардинала Любомира Гузара о. Луці тут встановили пам’ятник.

26 червня архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк відвідав парафію Різдва св. Івана Хрестителя сіл Тютьків та Дарахів, якою опікується о. Віталій Бухта (душпастирює тут від 2009 р.). Супроводив архієрея декан Зарваницький о. Володимир Топоровський.

Громади кожного села вітали архієпископа перед храмом, просили поблагословити село та занести до Бога молитву про мир на нашій землі і перемогу над ворогом. Для вірних кожної громади митрополит Василь відслужив Молебень до Христа Чоловіколюбця, після якого звернувся зі словами духовних настанов та закликом до неустанної та ревної молитви за мир в Україні. На кожній парафії відбувся духовно-патріотичний концерт у супроводі братів-семінаристів.

У Шульганівці освятили іконостас

Нещодавно владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, очолив Архієрейську Божественну Літургію у храмі св. Архістратига Михаїла с. Шульганівка.

Під час Святої Літургії Владика Дмитро уділив дияконські свячення брату Роману Гронському та брату Миколі Хмілію. Єпископ привітав нововисвячених дияконів з важливою подією в їхньому житті та побажав їм вірності в служінні, до якого Господь їх покликав.

Також Архієрей в цей день освятив іконостас та подякував пароху о. Роману Гончарику (душпастирює у селі від 2005 р.), парафіянам та жертводавцям за жертовну працю для окраси церкви.

Історія шульганівського храму справді багата, наступного року йому виповниться 140 років від часу освячення, а перед його побудовою була ще дерев’яна церква, відома від 17 ст., сюди після побудови спільного храму перенесли церковне майно церкви Воскресіння Христового із сусіднього с. Долина. Ще досі так і не відшукали сім церковних дзвонів, які дідусі та прадіди заховали під час 2-ї світової війни від німців.