Повідомити новину

Поширити:

Саме в День журналіста потішила доля приємним  сюрпризом нашого колегу Михайла Іващука. Відоме тернопільське видавництво «Підручники і посібники» надрукувало його нову книжку «Мене кликала романтика, але майже скрізь чекала людська печаль».

Про труднощі із виданням цього доволі об’ємного, ошатного і цікавого збірника, складеного із репортажів, що їх Михайло Іващук, у минулому кореспондент «Свободи», написав колись за матеріалами редакційних відряджень у  тернопільську «глибинку», я розповіла  влітку минулого року. Книгу, яка розкриває соціальну історію нової Тернопільщини, автор присвятив  журналістським дорогам, усім, кого зустрічав на своєму путі, людській доброті, 30-річчю Незалежності України  і своїй матері Ользі, котра в липні 2021 року зустріла 100-літній ювілей. Однак  тоді книжка, як кажуть, не «пішла» у тираж  – видавнича рада ОДА і облради не  надала коштів для цього, хоча протягом двох останніх років скерувала для видавничих проєктів майже півмільйона гривень. А  журналіст Михайло Іващук, який майже протягом двадцяти років приходив «парламентським кореспондентом» у тернопільський «білий дім», щоб висвітлювати діяльність двох гілок влади, два останніх роки ходив сюди автором-прохачем і безрезультатно. Тому  у  тернопільському видавництві  «Політек» (книжка зверстана у тернопільському видавництві  «Терно-граф»)  до  великого державного ювілею було надруковано лише кілька сигнальних примірників книжки.

І нинішній тираж  видання, яке Михайло Іващук давно вимріяв, аж ніяк не назвеш «солідним» – усього 12 екземплярів. «Мінімум» пов’язаний з тим, що стрімко здорожчало книговидання. Скажімо, за підсумками витрат  собівартість (від верстки до друку) одного  із «свіжих» примірників «Романтики і печалі»  загалом  становить  більше тисячі, а друк у видавництві окремого  примірника – 420 гривень.

Але  книжка не побачила б світу, якби у цьому  авторові не допомогли благодійники, відомі  в області і в Україні керівники потужних агропідприємств: Антон Іванович Білик  – «Іванівське» на Теребовлянщині  і Степан Євгенович Коціра  – «Нічлава» на Гусятинщині. Вони  надали значні кошти для видання книжки, і автор складає їм доземний уклін. До цих щедрих на  чуйність людей пан Михайло звернувся ще напередодні  війни. І, слава Богу, знайшов розуміння та підтримку. Тому зізнається: «Я щасливий від того, що у своєму житті зустрічаю людей особливої доброти…». А, дякуючи у книжці спонсорам, автор висловлює щиру вдячність і головному редакторові «Підручників і посібників» Ярославу Тадейовичу Гринчишину і головному бухгалтерові цього видавництва Любові Михайлівні Горошко за добру пораду та наполегливість у відстоюванні його інтересів і готовність взяти до друку цю книжку.

Так, сьогодні у нашій країні відбуваються страшні і трагічні події. Більше сотні днів триває україно-російська війна із її  численними  жертвами  та  руїнами, мужнім і героїчним  спротивом  Збройних сил України,  які відбивають напад  рашистів.  Війна із  її  немислимими  труднощами для тих, хто втікає  від  бомбардувань,  артилерійських  обстрілів, пожеж та голоду.  Війна, яка виявляє самовідданість та подвиги волонтерів, подвиги  всіх тих, хто і далеко від фронту, під час  запровадження  військового  стану, працює на оборону країни. І, здавалося б, що вже говорити нині про нові книжкові видання. Але, хоч навколо  багато смутку,  та і  у гіркий  час  маленькі і світлі  промінчики  обов’язково пробиваються  поміж наших  важких думок, зболених сердець і страхіть, спричинених війною. І їх створюють творчі люди.

«Як у війну народжуються діти, так у цей час мають  право «народжуватися» і нові книжки, – каже Михайло Іващук. –  А тому недавнє призупинення видавничою радою конкурсного прийому рукописів  на 2022-й  і «замороження» до кінця  року фінансування друку нових книжок тернопільських авторів, думаю, є нерозважливим.

Отже, порадіймо  за  автора. Привітаймо його з новою книжкою. Видання «Мене кликала романтика, але майже скрізь чекала людська печаль» буде передано у книгозбірні, а у паперовому і в електронному варіантах  – до обласної універсальної наукової бібліотеки.

     Галина ВАНДЗЕЛЯК            ,