Степан БАРНА: «Завдання влади – почути кожного, а громади – допомогти їй, а не лише критикувати»

Прямий зв’язок
У п’ятницю, 1 червня, з 14 до 15 години на прямому зв’язку з читачами газети «Свобода» був голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Степанович Барна. На редакційний телефон пролунало кілька десятків дзвінків.
Але прямому зв’язку з першим керівником області передували хвилювання. Зранку у «Збручі», де розташована редакція, не стало світла. Отже, не працювали ні телефон, ні комп’ютери, ні ліфт. І оскільки редакція газети «Свобода» міститься на 9 поверсі, я, як ведуча заходу, дещо розхвилювалася. Та до зазначеного часу електропостачання було відновлено. Яким же було здивування моє і моїх колег, коли  Степан Степанович на одному диханні подолав добру сотню сходинок. Я тільки й спромоглася запитати: «А що ліфт таки не працює?» «Ні, все в порядку, просто в мене нема часу його чекати»,- почула у відповідь. Ось такий ритм життя у Степана Барни.
Голова ОДА поспілкувався з працівниками редакції, поцікавився нашими досягненнями та проблемами, ситуацією з процесом роздержавлення ЗМІ. Видавництво «Збруч», на жаль, уже не виконує своїх первісних функцій – не друкує газет, журналів, книг. У його кабінетах уже нема редакцій газет «Ровесник», «Західна Україна», «Подільське слово», «Вільне життя», інших. Але редакція газети «Свобода» на разі, як і раніше, працює у «Збручі». І ми завжди раді, коли до нас приїжджають дописувачі. Прибувши зранку з району на автобусну, що поряд зі «Збручем», разом з відром полуниць чи сумкою молока, приготованими для торгівлі на ринку, приносять до нас списані аркуші паперу…
Так було і цього разу. Хтось ще напередодні прямого зв’язку з головою ОДА приніс до редакції своє запитання, хтось надіслав його листом чи на електронну пошту редакції, але більшість людей телефонували, щоб поспілкуватися, вилити свої жалі чи проблеми. Дехто не називав своїх імен та прізвищ, дехто просив не виносити суть їх справи на загал. З деяких питань Степан Степанович рекомендував написати листа на його ім’я, аби більш детально розібратися у ситуації. Але відповів на всі запитання.
 
Ех, дороги…
– Вам телефонує Микита Довгань. Тішуся, що в Україні нарешті взялися за дороги. Тепер їхати до Зборова, Кременця, Підволочиська – одне задоволення. Але коли ж дійде черга до віддалених сіл, бо часом хоч трактором добирайся?
– Питання доріг – найактуальніше для України і для області. Але ні за день, ні за рік ми його не вирішимо. На Тернопіллі розгалужена дорожня мережа – понад 5 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення.
У дороги на Тернопіллі вкладено 2 млрд грн. Їх скеровано на будівництво нових і капітальний та ямковий ремонт існуючих доріг.  Зокрема це траси Тернопіль – Львів, Тернопіль – Кременець, Тернопіль – Підволочиськ. Наступного року будемо освоювати кошти на ремонт доріг на Бучач, Монастириськи, Заліщики.
Розглядаємо питання співфінансування з залученням організацій на місцях.
– Я цікавлюся дорогою у Почапинцях Тернопільського району. Розбита вкрай. Оксана.
– Це, я так розумію, не йдеться про дорогу державного значення, а місцеву дорогу. Напишіть клопотання на мою адресу або голови РДА, якщо дорога у занедбаному стані – допоможемо. Люди мають самі підказувати владі, яку дорогу слід ремонтувати насамперед. Комунальні дороги – то прерогатива міст, сіл, селищ, ОТГ. З державного бюджету грошей на сільську дорогу не отримати.
 
 
ОТГ – це завтрашній день
– Доброго дня, пане Степане, я давня передплатниця «Свободи». Проживаю у Плотичі Тернопільського району. Скажіть, які ми матимемо переваги від приєднання, скажімо, до Тернополя і створення об’єднаної територіальної громади? Марія Іванівна.
– В Україні триває реформа децентралізації. Хто першим створив об’єднану територіальну громаду, уже відчув її переваги: окремі податки почали залишатися на місцях, надійшли кошти на певні проекти і з Києва. Але щоб ОТГ була успішною, треба обліковувати кожну пляшку спиртного та пачку сигарет. Щоб працівники працювали легально, зарплату їм не виплачували у конвертах. Тобто, у своїй хаті слід навести лад, від цього стане краще всім у  громаді.
Щодо приєднання Плотичі чи то до Тернополя, чи то до Білої, то я за те, щоб процес відбувався у рамках добровільності. Плотича, як і інші села, може об’єднатися, з ким забажає. А ми підтримаємо вибір людей.
– Телефонує Ігор Савчук з Великої Березовиці. У нашому селі також ще думають над створення об’єднаної територіальної громади. Якщо приєднаємося до Тернополя, отримаємо продовження тролейбусної лінії і картки тернополянина?
– З такими запитаннями краще звертатися до мера Тернополя або до тих, до кого плануєте приєднатися. Якщо ж хочете приєднати когось до себе, то також маєте змалювати картину майбутнього. Бо створення ОТГ – доволі відповідальний процес. На жаль, не усі це розуміють. Передусім, об’єднана територіальна громада має бути дієздатною та самодостатньо. В області маємо вже 42 ОТГ. Останні дві утворилися у квітні цього року. Поки що нарікань на реформації нема. Звісно, на початках деякі проблеми виникають. Але залучення значних коштів в ОТГ дає змогу вирішити дрібні проблеми. У 2016 р. у громади області залучено 1412 млн грн. у 2017 – 2115, у 2018 р планується отримати та освоїти 90 млн грн.
– Телефонує Надія Григорівна Чумак з Тернополя. Мене цікавить, коли у нашому місті буде вирішено проблему зі сміттям. Його збирають начебто й регулярно, але коли буде збудовано сміттєпереробний завод?
– Будівництво сміттєпереробного заводу – проблема №1. На мою думку, його треба зводити поблизу Малашівців, куди з Тернополя возять сміття. Треба переробити не лише нинішнє сміття, а й з минулих років.
Час від часу у Малашівцях відбуваються загоряння сміття, що назбиралося тут із 70-х років минулого століття. Сміттєпереробний завод вирішив би проблему. Адже нині в області є 800 несанкціонованих, несертифікованих  сміттєзвалищ і лише зо два десятки мають необхідну документацію. Добре поставлено роботу з переробки сміття лише у Плебанівці Теребовлянського району.
Я уже підписав розпорядження про надання трьох гектарів землі біля Малашівців на рекультивацію та переробку сміття. Тепер Тернопіль має залучити інвестора, який взявся би за втілення сміттєпереробного проекту. Також на території області буде створено п’ять центрів з утилізації сміття.
Але питання в іншому: а хто ж смітить у містах, селах, обабіч доріг? Смітимо ми.  Тому треба виховувати екологічну культуру з дитинства.  А також вирішити питання роздільного сортування сміття.
Ще одна проблема – очисні споруди. Донедавна в області ми мали лише один такий об’єкт. Нині очисні споруди з’явилися у Збаражі, Шумську, Ланівцях, Бережанах, Хоросткові, Микулинцях. У Товстенській громаді також запланували їх запуск. Адже від цього залежить наше здоров’я. Чистий Дністер, Серет, Збруч – ось майбутнє.
– Звертається Тарас Багнюк із Кременця. Я інвалід II групи, пенсіонер. У нас проблема з перевезенням пільговиків. Знаю, у Тернополі перевозять пільговиків безкоштовно з 10 години ранку. Нас також задовольнило би пільгове перевезення протягом хоча б кількох годин.
– Це питання належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Але добре було б запровадити максимальну монетизацію послуг. Я поцікавлюся ситуацією саме у Кременці, з’ясую, що можна зробити щодо цього.
– Нині триває процес створення нових територіальних громад. Я розумію, якщо села об’єднуються навколо міста із розвиненою економікою чи села, де працює потужне підприємство. Але що дасть об’єднання сіл навколо Підгайців? Це – як злиття злиднів. Звідки візьме гроші така громада? Адже з державного бюджету не вічно даватимуть дотації та субвенції. Андрій Шлапак, Підгайці.
– З Довжанки телефонує Каліновська Стефанія. Чи допоможе створення ОТГ навести лад на місцях?
– 40 тисяч гектарів землі уже передано громадам за межами населених пунктів. Їх можна здавати в оренду, ефективно розпорядитися ними. В ОТГ збирають земельні податки, отримують кошти від сплати акцизу. Отримують мільйони гривень на розвиток інфраструктури з Фонду регіонального розвитку. Треба лише ефективно використовувати їх, взяти на себе відповідальність і добре працювати на місцях.
Потрібно облікувати усю землю, ставки, кар’єри тощо. Тут, на місцях, бо ніхто з Києва не приїде і цієї роботи не зробить. Завдання влади – почути кожного, а громади – допомогти їй, а не лише критикувати.
 
 
Здоров’я – передусім
– Доброго дня, Степане Степановичу! Телефонує Богдан Шеліга з Козови. Насамперед, хочу подякувати за сучасний басейн, зведений у нас. Розпочалися літні канікули. Добре було б до нашого басейну довозити якнайбільше дітей, навчити їх плавати, оздоровити. Для цього можна було б залучити шкільні автобуси.
– Ідея хороша. Ми розглянемо її і на рівні Козівської райдержадміністрації, і на рівні ваших сусідів. Шкільних автобусів в області є достатньо, лише за останні два роки їх на Тернопілля надійшло 54.
– А ще було б добре, якби ви, народні депутати, подбали про заміну вікон. Також виникають проблеми з наданням субсидій. Особливо їх потребують багатодітні сім’ї. До нас в басейн ходять діти з багатодітних родин. Останнім часом їх батьки висловлюють занепокоєння щодо змін у нарахуванні субсидій, особливо в опалювальний період.
– Останнім часом ми замінили в області 2,5 тисячі вікон, 500 дверей, загалом зробили поточні чи капітальні ремонти у понад ста об’єктах у сфері освіти. А ще придбали для школярів і педагогів 1500 нових комп’ютерів. Робота в цьому напрямку, звісно ж, триватиме і надалі.
А стосовно субсидій, то нарахування відбувається відповідно до вимог чинного законодавства. Я прошу органи соціального захисту населення покращити інформаційно-роз’яснювальну роботу, особливо звертати увагу на ті категорії населення, що найбільше потребують уваги від держави, підказувати їм шляхи виходу зі скрутних ситуацій, надавати консультації та пояснення щодо субсидійних законів.
– Телефонує Марія з Чортківського району. Хочу подякувати Любомиру Білику і студентам Чортківського медколеджу, що об’їхати села району, поспілкувалися з людьми, надали меддопомогу.
– У Чортківському медколеджі започаткували цю роботу, спасибі. Хороша ініціатива. Ми будемо продовжувати її, чортківські студенти з викладачами та лікарями уже оглянули людей у найвіддаленіших селах Чортківського і Заліщицького районів, виписали їм чимало рецептів за безкоштовною державною програмою «Доступні ліки». Залучимо до цього і кременецьких, і тернопільських студентів-медиків.
– Звертається Михайло Антонович Андрейчин – академік Національної академії наук, професор. Від імені колективу клініки інфекційних хвороб дякую за багато зусиль, вкладених у капітальний ремонт і реконструкцію інфекційного відділення Тернопільської комунальної лікарні швидкої допомоги. Але для покращення  лікування хворих і навчального процесу студентів-медиків просимо надати цьому відділенню  статус обласного, щоб лікувати хворих із районів.
І ще: в жовтні відзначатимемо 150-річчя від дня народження уродженця нашого краю, вченого світового рівня Кирила Студинського. Чи влада підтримає заходи з цієї нагоди?
– У 2015 році на реконструкцію цього медзакладу було скеровано 10 млн грн. Вирішили не будувати нову обласну інфекційну лікарню, а довести до пуття довгобуд, вкласти в нього гроші і дати можливість лікуватися тут не лише мешканцям Тернополя, а й області. Щодо відзначення ювілеїв відомих людей краю, то до цього завжди долучаються і в ОДА, і в РДА, і депутати обласної ради та рад на місцях. Треба вшановувати пам’ять наших славетних земляків.
 
– Телефонує жителька  Тернополя, Віра Остапчук. Нещодавно відключали воду в обласному центрі. Для очистки, я так розумію, але вода й далі неякісна.
– Це питання – до комунальної сфери Тернополя, але напишіть клопотання на моє ім’я. Я зобов’яжу контролюючі організації з захисту прав споживачів перевірити ситуацію.
– Кажуть, в області будуть будувати медичні амбулаторії. Чи правда це? Наталя Небесна, Борщівський район.
– Ми створимо 18 нових медичних амбулаторій там, де вони зруйновані, або в аварійному стані. Привеземо сучасне обладнання. Також придбаємо 130 авто для сімейних лікарів. Амбулаторії зведемо разом із житлом для медиків – європейського зразка.
– Підгаєцький район – єдиний в області, де нема ДЮСШ, хоча Підгайці дали багатьох відомих спортсменів: Володимира Стирчака (біатлон), Марту Гаєцьку-Крутовську, Олега Підвінського, Юрія Дзядикевича (лижні гонки), Івана Шкварка (футбол) та інших. Якщо відкрити ДЮСШ у Підгайцях поки неможливо, то просимо запровадити ставки для тренерів на базі скажімо, Коропецької чи Монастириської ДЮСШ. Роман Міщанчук, викладач ТНЕУ, рекордсмен Тернопільщини з легкої атлетики.
 
– Напишіть звернення на моє ім’я. Ми постараємося узгодити це питання. Спорт – це здоров’я і наша гордість.
 
 «Я пообіцяв довести до пуття всі довгобуди…»
– І знову про недобудовану бібліотеку. Вже скільки років про неї говоримо. І якщо раніше вона просто стояла недобудованою, то нині поряд з нею височить пам’ятник Героям Небесної сотні. І, зауважте, нещодавно зведений з нуля офісний центр. Якщо один підприємець зумів побудувати таке приміщення, то невже вся область не має змоги завершити бібліотеку? Михайло, тернополянин.
– Площа бібліотеки – 10 тисяч квадратних метрів. Це дуже велике приміщення. І вже не відповідає сучасним вимогам. Щоб довести його до пуття, треба 80-100 млн грн. В обласному бюджеті таких грошей нема. Об’єкт перебуває у власності Кабінету Міністрів, ми ж хочемо передати його міській раді. Кілька ідей є. Там можна розмістити і міськраду, і ЦНАП, й інші потрібні для тернополян установи. Наразі триває вирішення питання щодо отримання акта на право власності на землю. Адже біля бібліотеки відчужено майже гектар землі.
Щодо обласної бібліотеки у центрі міста, яка функціонує нині, то вона розташована у гарному затишному місці, до якого тернополяни вже звикли.  На утеплення, перекриття даху приміщення з обласного бюджету спрямували понад 2 млн грн. і за потреби допомагатимемо обласній бібліотеці, чим зможемо.
– Коли запрацює обласний архів?
– Цього року буде вкладено з Фонду регіонального розвитку у цей об’єкт 26 млн грн: 5 млн грн. передбачено на закінчення об’єкта, і 21 буде використано на обладнання. Приміщення нинішнього обласного архіву перейде у власність церкви.
Нині перинатальний центр матері та дитини у Тернополі ми завершили, приміщення інфекційної лікарні – також, архів завершуємо, питання стосовно приміщення бібліотеки теж буде вирішене.
 
Галина ВАНДЗЕЛЯК