Живіть не заради дітей

Благаю вас, живіть не заради дітей! Їм це не тільки не потрібно, а й шкідливо… Скільки поламаних доль, розбитих сердець, образ і непорозумінь! Я бачу жінок, які відмовляються від усього в житті заради своїх чад. А потім – тих дітей, заради яких від усього відмовлялися. Сумне це видовище…
…Мама виростила Ваню сама. Вона так і не вийшла заміж, вкладала все у сина, купила йому квартиру, оплатила навчання в університеті. Він став прекрасним чоловіком, успішним. Ось тільки йому вже п’ятдесят. Він ніколи не був одружений, не має дітей. Усе життя намагався повернути мамі неоплатний борг. Не вийшло.
…Батько Ксюші працював день і ніч заради дітей. У нього були великі плани, особливо на дочку — він мріяв, що вона стане лікарем. Заощадив їй на університет. А вона відмовилася. І захотіла жити своїм життям. Інакше. Мріяла стати художницею. Тоді тато спробував привести її до тями і виставив їй рахунок: вартість її освіти у школі, занять у позашкільних гуртках, одягу, їжі… І поставив вимогу повернути йому ці гроші. Чи треба казати, що більше Ксюша свого тата не бачила? Минуло вже понад тридцять років із того дня…
Мама Іри відмовилася від особистого життя. Після розлучення не ходила на побачення, боялася травмувати доньку. Та виросла, проте не може залишити маму, ходити на побачення. Навіть дозволити мріяти про те, щоб поклопотатися про власне життя. Ірі вже сорок. Заміж так і не вийшла. Дітей не має.
…Батьки Ігоря і Жені – дуже хороші. Робили для дітей усе, що могли. Тільки при цьому втратили почуття одне до одного. Їх більше нічого не пов’язувало. Вони прожили разом 30 років як мама і тато. А потім, коли діти пішли з дому, розлучилися. Женя досі не може опам’ятатися від цього найбільшого у світі обману. Їй уже 37, але заміж вона не хоче. Боїться повторення такої самої сумної історії. Адже мама після розлучення дуже швидко згасла.
…Георгій — пізня дитина. Над ним завжди тряслися, його опікали, про нього занадто турбувалися. Його мама свого часу з відчаю перестала чекати принца і народила дитину для себе. Потім вирішила, що через Георгія збудуться всі її мрії. Вона з усіх сил намагалася зробити його вундеркіндом. Він вивчав кілька мов, відвідував безліч гуртків, грав на арфі… Мама пишалася ним і завжди просила щось зіграти гостям. Арфа — це ж так екзотично! Гоші вже за сорок. Він розлучений. Його дітей виховує інший мужчина. І Георгій не проти. Досі не знає, чого сам хоче. Йому не вдалося стати вундеркіндом. Не витримав, зламався. Почав пити – до роботи, після роботи і замість роботи. Мама цього вже не бачить…
Хіба мало таких історій, і чи багато серед них веселого й радісного? Коли дитина стає сенсом життя, це для неї – надміру. Її немовби замикають у кімнаті, де колись закінчиться повітря. Спершу так жити можна, але поступово починаєш задихатися у такій любові й турботі.
До того ж ти ще й залишаєшся винним. Тобі приносять рахунок за ці 20 років, протягом яких кожен подих палив тобі все всередині…
Далі виникають варіанти. Дитина може оплачувати ці рахунки довічно. Як Іра чи Ваня з історії на початку статті. Або влаштувати протест: почати випивати, розірвати всі зв’язки — як Гоша і Ксюша… Мало хто спроможний зрозуміти і прийняти таке ставлення з боку батьків і при цьому не жертвувати власним життям й інтересами.
Тому я вас благаю: живіть не заради дітей! Знайдіть інший сенс у житті, у материнстві й батьківстві. Щоби маленькі хлопчики й дівчатка, приходячи у цей світ, не ставали заручниками і жертвами вашої «благодійності» та опіки.
Нехай вони ростуть, як Бог дасть. Скільки дасть і що дасть — того й достатньо. Хтось має мільйони, а хтось живе «від зарплати до зарплати». На дитину і її виховання це не повинно впливати: що є, те і є.
Жінки, любіть своїх чоловіків! Діти виростуть, а чоловік залишиться з вами. Ви можете подати дітям приклад стосунків, щоб і їм захотілося сім’ї, дітей. А можете відбити бажання, якщо будете «звихнуті» на проблемах дітей, ігноруючи потреби чоловіка.
Любіть себе. Не забувайте про себе у гонитві за щастям дітей. Не відмовляйтеся від нового плаття заради іграшкового робота. Не міняйте косметолога на репетитора. Якщо ви самі про себе не турбуєтеся, то що ви зможете дати іншим? Який приклад? Яку любов? Звідки?
Шукайте сенс життя поза матеріальним. Це життя колись скінчиться, навіть якщо зараз не хочеться про це думати. Духовна практика, релігія, молитви, читання Святого Письма… Ви зможете черпати сили там, замість того щоб тягнути їх із дітей.
Дайте вашим дітям змогу жити й вільно дихати. Тоді вони зможуть рости і розвиватися. Так, як їм відведено долею. Наша батьківська роль проста: вчасно поливати, не заступати їм сонце, оберігати від шкідників. А далі дитина самостійно впорається і проявить усе найкраще, що в ній уже згори закладене.
 
Ольга ВАЛЯЄВА, thePo.st