Життя по-карантинному

Світ почав змінюватися, але важко йняти віру, що це на довго. Усі очікуємо, що одного ранку усе закрутиться, як зазвичай – поспіх, клопоти, біганина. В останні десятиліття темп життя дуже пришвидшився.
Із запровадженням карантинних обмежень врапт усе спинилося. Через соціальні мережі люди заволали про нудьгу та острах набрати зайві кілограми. Звісно, напівжартома, кокетливо. Але на фоні всесвітньої пандемії – масових заражень і смертей, невдоволення переїданням та малорухомістю виглядає трохи непристойним. По-перше, піст, по-друге, багато людей не мають заощаджень і мусять жити дуже економно. По- третє, медикам, аптекарям, продавцям й решті працівників критичної інфраструктури доводиться працювати, наражаючи себе на небезпеку. Має бути бодай якась соціальна солідарність.
За порівняно незначний часовий проміжок карантину ми збагнули, що смертніші, ніж до того вважали, і що воістину завтрашній день нікому не обіцяний. Чи усвідомлення цього змінить людей на краще? Хтозна. Мабуть, що ні, бо у минулому було багато пандемій  – той же іспанський грип лютував рік і вісім місяців, скосив мільйони життів – і нічого не навчив. Бо за якихось двадцять років після «іспанки» людство вступило у Другу світову війну і знищувало себе не гірше пандемії.
Але зараз – не до філософських роздумів, слід думати, як вижити. У країні, де слабенька медицина, дорогі ліки й до лихварів ставляться з більшою повагою, ніж до лікарів, ми маємо менше шансів, ніж у жителів решти європейських країн. Тому й не дивно, що на противагу пандемії мусимо прийняти низку обмежень.
Сидіти вдома
Наразі уряд запровадив суворі обмеження. Кабінет Міністрів опублікував Постанову № 255 від 2 квітня про посилення карантинних заходів в Україні, які будуть діяти із 6 по 24 квітня.
Зокрема, під час карантину діятиме заборона на:
– перебування в громадських місцях без маски чи респіратора;
– переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;
– перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 16 років, без супроводу повнолітніх;
–  відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності;
–  відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
– проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо.
 
Хворим на COVID-19 заборонено відвідувати аптеки, продуктові магазини та вигулювати домашніх тварин.
Самоізолюватися зобов’язані не лише інфіковані коронавірусом, які не потребують госпіталізації, та ті, хто контактував з ними, але також усі люди віком 60 та більше років.
Винятки зробили лише для людей, яким немає кому допомогти. Таким особам дозволяється відвідувати магазини та аптеки на відстані не більше ніж два кілометри від місця самоізоляції, за умови використання респіраторів або захисних масок.
Хронічні захворювання у літніх людей призводять до несумісних з життям станів, коли приєднується коронавірус. Про це сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко на брифінгу, повідомляє Укрінформ.
«Вчора померли 71-річний чоловік, чоловік 60 років із серцево-судинними захворюваннями, жінка 84 років із супутніми патологіями, чоловік 77 років із серцево-судинними захворюваннями. У людей старше 60 років, на жаль, в Україні в більшості є хронічні захворювання. Ці хронічні захворювання в більшості призводять до несумісних із життям станів, коли приєднується коронавірусна хвороба», – сказав Ляшко.
Він зазначив, що саме тому було прийнято рішення не виходити за межі свого житлового будинку людям старше 60 років і хворим. Це зроблено для того, щоб унеможливити ризик інфікування хворих і людей старше 60 років, які мають хронічні захворювання, і без хронічних захворювань.
 
Субсидії будуть, незважаючи ні на що
 
Кабмін визначив особливості надання житлових субсидій в умовах карантину. Відповідна постанова набрала чинності 1 квітня. За словами міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, уряд спростив порядок надання житлової субсидії та запровадив додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг на час карантину.
Згідно з постановою, на період карантину забороняється припиняти надання житлових субсидій у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії (переїзд родини або смерть одинокої особи).
Розрахунок житлових субсидій на період карантину відбуватиметься з урахуванням збільшених на 50% соціальних нормативів користування такими комунальними послугами, як централізоване водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, газу та електроенергії для побутових потреб (окрім опалення) (соціальні нормативи, у межах яких надається субсидія на оплату ЖКП, встановлені постановою Кабінету Міністрів від 6 серпня 2014 року № 409).
Відтерміновано впровадження з 1 травня 2020 року до першого числа місяця, наступного за місяцем закінчення карантину, мінімального обов’язкового платежу за спожиті послуги у розмірі 20 % середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.
Усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019/2020 років, субсидія на наступний період має призначатись автоматично.
Кабмін постановив призначати житлову субсидію громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої зарплати.
 
Безробіття
 
2 квітня набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Одним із основних положень згаданого закону є підтримка роботодавців і працівників сфери малого та середнього підприємництва, які скоротили чи припинили діяльність в умовах протидії коронавірусній хворобі COVID-19.
Закон уводить поняття часткового безробіття на період дії обмежувальних заходів, встановлених Кабінетом Міністрів для запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби.
Сума допомоги з часткового безробіття надаватиметься роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів.
Відповідні зміни внесено до Закону «Про зайнятість населення».
У  Мінекономіки роз’яснили, що задля отримання допомоги по частковому безробіттю необхідно звернутись до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Центру зайнятості), за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подати такі документи:
1) заяву в довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком карантинних заходів;
3) відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;
4) довідку про відсутність заборгованості з виплати зарплати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 
Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.
 
Допомога з часткового безробіття встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і не може перевищувати розміру мінімальної зарплати, встановленої законом.
Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги з часткового безробіття протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.
 
Ольга КУШНЕРИК