23.11.2024
20:03
Здобув свій досвід в Австрії: історія та поради садівника з Тернопільщини
Михайло Войтович із Теребовлі заготовляє для українських військових сухофрукти та передає їх через волонтерів на передову. До цього він понад 10 років працював садівником у Австрії.
За його словами, звідти привіз знання, практичні навики та саджанці, зокрема, французьких ренет. Про це він розповів в ефірі Українського радіо Тернопіль.
“Це яблука, які довго зберігаються і не гниють. Їх не треба оприскувати хімікатами чи консервантами. Це такі сорти, які дають можливість зберігати яблука до року. Привіз різні декоративні кущі, навчився доглядати їх, також привіз техніку. Взагалі, у західній Європі сади не такі великі, як у нас. Вони їх більше висаджують, як зони відпочинку та естетики”.
Михайло Войтович каже, понад 15 років тому посадив біля свого будинку сад. Має там рідкісні сорти дерев, яких давно уже не вирощують.
“У мене досить успішно росте “Сніжний Кальвіль”, якого тепер ніде не знайти. Ростуть ренети, які інші давно повирубували та повикидали. Я зберіг такі сорти, про які останні два покоління навіть не чули, зокрема, “Кардинал”. Цей сорт розповсюджений на Хмельниччині дуже успішно. Зараз ренет взагалі не продають, а у мене є. У нас продають тепер гібриди, які щеплюють на щепи, привезені з Польщі. Гібриди масово привозять із інших держав й розповсюджують по Україні. А наші сорти, які акліматизовані до української землі та можуть успішно родити, їх саджанців просто не виробляють. Це погано, бо гібриди живуть 15 років, а мої дерева живуть по 80-100 років. І у 40-50 років вони дають максимальні врожаї”, – розказав садівник із Теребовлі.
Також чоловік вирощує вишні “Морель”, сливи “Угорки”, які тепер вважають дичкою.
“Але ці сливи не дички і завжди були найбільш розповсюдженими у нашій області, зокрема, на Чортківщині, Теребовлянщині. Вони унікальні тим, що їх можна садити із зернятка, а не щеплювати. А ті сливи, які нині усюди дають казкові результати то їх, якщо не обробити хімічним захистом, врожаю не буде. А “Угорки” родять без оприскувань та великих матеріальних витрат.
Також у його саду росте багато вишень “Морель”.
“Цей сорт витривалий до усіх хвороб, негод та приморозків. І мені дуже прикро, що їх просто “викреслили”, а латифундисти, які займаються садівництвом їх не визнають. Проте саме ці вишні заслуговують на увагу, бо вони є природнім антибіотиком для людей. У саду маємо ще дві стародавні черешні польської селекції. Цього року я їх перший раз заквасив. Знаєте, дуже добрий продукт вийшов і я навіть зараз, у жовтні, ще їм черешні. Колись ними лікували людей.
Михайло Войтович поділився своїм рецептом квашених черешень:- вода 1 л
- 1,5 ст. л. солі без йоду
- додаю листочки вишні, пахучого перцю, орегано та базилік.
“Колись наш район славився тим, що відправляли до Відня квашені сливи і груші, то був великий бізнес за часів Австро-Угорської імперії”, – каже чоловік.
А також він поділився, як доглядати за плодовими деревами восени.
“Найперше потрібно подбати про обрізку дерев. Яблуні можна зараз обрізати, у листопаді, лютому чи березні. Не можна обрізати із травня по серпень. Абрикоси необхідно обрізати у кінці липня, в серпні. Персики теж обрізають після збору урожаю, а не пізно восени.
За словами садівника, важливо подбати про добрива.
“Я рекомендую вносити калій магнезію під кожну яблуню, грушу чи інші дерева, а паралельно фосфатні добрива. Це сформує урожай на наступний рік. Щодо оприскувань, то я не рекомендую купувати важку хімію китайських виробників, а оприскувати мідним купоросом і карбамідом. Але це треба повторити декілька раз. Щодо зрізів, то я їх замальовую фарбою, щоб рана не була відкрита. Вважаю також, що не пошкодить підбілити дерева вапном із жовтою глиною та купоросом, або цементом. Білити слід до двох метрів, включно з гілками”, – розповів Михайло Войтович.
