Закриття чи оптимізація – що відбувається із ДЮСШ в області?

Реформи в спорті
Недавно в Міністерстві молоді та спорту відбулася колегія, під час якої підбивали підсумки зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор, також розглядали  питання функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл в країні. Основним доповідачем був директор департаменту олімпійських видів спорту Роман Вірастюк. А Віктор Мацикур, начальник управління фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА, був співдоповідачем. Ми зустрілися із Віктором Степановичем, щоб поспілкуватися про реформи у спортивній галузі.
«На Тернопільщині функціонують 30 спортивних шкіл. Завдяки таким позашкільним навчальним закладам маємо можливість відбирати кращих юних спортсменів, котрі надалі виборюватимуть медалі на різноманітних світових змаганнях. Тож, якщо талановита дитина – вихованець ДЮСШ виконує нормативи кандидата у майстри спорту чи майстра спорту,  то має змогу перейти у ШВСМ (школу вищої спортивної майстерності). Отже, система відбору талановитих дітей, коли тренер спільно з вчителем фізкультури відбирав обдарованих і мотивованих дітей, аби ті тренувались у позаурочний час, працює і донині. До речі, заняття у ДЮСШ, як і раніше, повністю безкоштовні», – розпочав розмову начальник управління.
Віктор Степанович додав, що зі зміною політичної моделі у державі, змінилася й економічна.  Деякі ДЮСШ змінили форму власності, що в подальшому призвело до певних труднощів.  
«У нас є чотири спортивні товариства: «Колос», «Спартак», «Динамо» й «Україна». Це – громадські організації, які займаються   фізкультурно-спортивною діяльністю. Саме вони є засновниками та власниками кількох спортивних шкіл в області, які завжди фінансували із Державного фонду соціального страхування. У  2014 році фонд був реформований і припинив фінансування. Тоді виникла неабияка проблема: де взяти кошти на спортивні школи, що належать спортивним товариствам? А це, не мало, не багато – 2,5 мільйона гривень. Тож потрібно було приймати негайні антикризові рішення та оптимізувати ці навчальні заклади. У 2015 році ми вирішили залишити у закладах тих дітей, котрі справді плідно займаються і мають перспективи у спорті, і тих тренерів, котрі сумлінно виконують свою роботу. Для цього запропонували товариствам скоротити тренерів, котрі працювали у ДЮСШ за сумісництвом.  Адже, якщо тренер працював у ДЮСШ на півставки, то основна його посада була, як правило, вчитель фізкультури у середній школі. Можна уявити, яка мотивація до проведення якісних тренувань у сумісника, який проводив їх у спортивній школі після п’яти, а то й семи уроків у ЗОШ, отримуючи за це приблизно півтори тисячі гривень на місяць.
Тому рівень, який вони показували, був, м’яко кажучи, низький.  Звісно, є й винятки, але вони лише підтверджують правило.
За рахунок  цієї оптимізації нам вдалося дещо зменшити видатки. Проте якщо у 2015 році нам було ще трохи легше, адже отримували субвенцію від держави, то у 2016-му такої допомоги уже не було, тож довелося скоротити й мережу шкіл. Однак хочу наголосити, що ми скоротили не тренерів і дітей, котрі прагнули і надалі прагнуть займатися, а кількість  бюджетних установ з виконавчими апаратами, на котрі щорічно скеровували немалі кошти. 256 штатних тренерів залишилися на роботі. Щодо дітей, то їх кількість зменшилася. Але сталося це через об’єктивні причини. «Відсіяли» тих, котрі у школі були тільки «на папері». Крім того, в країні зменшується народжуваність, від 1991 року кількість школярів в Україні скоротилася з восьми мільйонів до чотирьох.
Певно, після такої оптимізації залишилося чимало невдоволених. Найперше – це директори, завучі. Однак і тут ми пішли назустріч. І запропонували їм ті чи інші альтернативи. Тож сьогодні хто працює тренером, хто на адміністративній посаді у нових спортивних школах. Задоволені переходом у нові комунальні школи 99 відсотків тренерів, а незадоволені – це ті, які мали змогу раніше класти дитячі гроші в кишеню на змаганнях.
Таким чином ми позбулися посередників між громадою, котра фінансує фізкультурно-спортивні послуги,  і людьми, котрі їх надають. Отож, за 2016-2017 роки вдалося оптимізувати видатки, структуру  та мережу ДЮСШ в області. Ми бачимо, що йдемо правильним шляхом, адже результати покращились, збільшилась кількість медалей. Спільно з міністерством аналізуємо всі кількісні та якісні показники, відстежуємо динаміку рейтингів.  Наприклад, обласна ДЮСШ стала першою з зимових видів спорту серед усіх спортивних шкіл та була нагороджена Міністерством молоді і спорту. Та й кошти, що надходять сьогодні із обласного бюджету, використовуємо цілеспрямовано і тільки на покращення умов наших юних спортсменів».
Поцікавилися ми у Віктора Степановича, як дитина може потрапити у ДЮШС та чи повинні батьки сплачувати кошти за тренування?
«Найперше – наші тренери дуже часто відвідують уроки фізкультури, шкільні змагання і відбирають талановитих дітей. Разом з тим, батьки можуть привести дітей у ДЮСШ, де вони спробують свої сили у тому чи іншому виді спорту. За це платити не потрібно. Якщо ж дитина хоче користуватися більш сучасним інвентарем, спортивною екіпіровкою тощо, батьки можуть це придбати.  Держава, на жаль, поки не в змозі забезпечити усім необхідним, хоча цього року, вперше за всі роки незалежності, нам  вдалося отримати з бюджету майже 2 мільйони гривень  саме на закупівлю сучасного інвентарю та транспорту для спортсменів».
Під час нашої розмови начальник управління окремо зупинився на тому, що вдалося зробити для розвитку спорту в області, якими здобутками можна уже пишатися. І, як з’ясувалося, зроблено немало…
«У 2016 році в  Борщівському районі збудували майданчик зі штучним покриттям в загальноосвітній школі. У Теребовлі на міському стадіоні збудовано три майданчики зі штучним покриттям, тенісний корт. У Тернополі в парках ім. Т. Шевченка, Національного відродження,  “Топільче”, на вулицях П.Куліша,  Бережанська,  Дружби встановили силові тренажери.
У 2017 році в обласному центрі відремонтували чашу басейну КДЮСШ №1, гімнастичний та фехтувальні зали КДЮСШ №2,  два спортивні зали КДЮСШ з греко-римської боротьби, замінили  покриття футбольного поля міського стадіону. Окрім цього, завершені  ремонтні роботи нового адміністративного приміщення КДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту. Повністю реконструйовано картингову трасу у парку «Топільче».
Протягом року продовжувався капітальний ремонт дитячо-юнацької спортивної школи в Підволочиському районі.  Збудований  новий спортивний зал в ДЮСШ у Чортківському районі. У Козівському районі завершився етап капітальної реконструкції басейну, відкриття якого відбулось в січні 2017 року.  Відкрито  сім ігрових майданчиків зі штучною травою, три – із нестандартним тренажерним обладнанням, два тенісних корти.  Відкрили спортивні зали на підприємстві “Ватра-Шредер” та ЗОШ І-ІІІ ст. смт Козова.  Цьогоріч завершиться будівництво  критого спортивного  залу Збаразької ДЮСШ з універсальним ігровим полем та трибунами.  І це далеко не повний перелік.
До слова, на 2018-2019 рр. запланували повну модернізацію басейну ДЮСШ №1, капітальні ремонти полів ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту, реконструкцію спортивної бази з водних видів спорту, будівництво «Водної арени «Тернопіль», спортивного комплексу для лижного фрістайлу, футбольного поля з біговими доріжками та бейсбольним полем у Кременці, футбольного поля, волейбольного та баскетбольного полів у Теребовлі, капітальний ремонт бігових доріжок міського стадіону, будівництво сучасного спортивного комплексу на 2500  глядацьких місць у Тернополі», – повідомив Віктор Мацикур.
Зоряна ДЕРКАЧ