За рік шахраї на Тернопільщині “заробили” майже 833 млн грн

До співробітників Тернопільського районного управління поліції звернулась 64-річна місцева жителька  із заявою про шахрайство. Вона розповіла про те, що їй зателефонував чоловік – відрекомендувався працівником банку і запропонував грошову допомогу. Жінка погодилась, й аферист пояснив, що за чим робити. Заявниця виконала усі операції, але грошей не отримала.

Жінка пішла до банку і лише там дізналася, що її електронним гаманцем заволоділи невідомі й зняли з двох карток понад 50 тисяч гривень.

За цим фактом дізнавачі відкрили кримінальне провадження відповідно до ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Поліцейські вживають заходів, аби встановити особу, причетну до злочину.

Правоохоронці нагадують, як уберегтися від аферистів:  якщо вам пропонують гроші або розповідають про маніпуляції з вашими картками, покладіть слухавку і зателефонуйте в службу підтримки банку; не розголошуйте персональні дані; не встановлюйте жодних програм чи застосунків із функціоналом віддаленого доступу; під’єднайте SMS-інформування про операції із платіжною карткою.

У відділі комунікації ГУ НП в області нагадують: банківські працівники ніколи не запитують у клієнтів персональні дані як клієнта банку, так і банківської картки.

Своєю чергою банкіри запевняють про те, що банки постійно вживають належних заходів для зниження рівня шахрайства та продовжують вдосконалювати власні системи захисту від кіберзлочинців. Ось така сумна статистика: кількість незаконних дій з платіжними картками, які зафіксували банки в Україні в 2023 році, зросла на чверть та становить 272 тисяч операцій. Водночас сума збитків від платіжного шахрайства становить  майже 833 млн грн, і це на 73% більше від показника попереднього року. Середня сума незаконної операції перевищила 3 тис. грн, що на 39% більше ніж у 2022 році.

Найбільш розповсюджений спосіб шахрайства (80% загальної суми збитків) пов’язаний із соціальною інженерією – «виманюванням» персональних даних клієнтів. На 30% зросла й сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет (вона перевищила 3100 грн проти 2400 грн у 2022 році).

Зростання обсягів шахрайства в Інтернеті зумовлено зокрема значною кількістю інформації в соцмережах щодо виплат від держави та різноманітних міжнародних фондів. Не слід переходити за посиланнями для отримання будь-якої допомоги, потрібно завжди перевіряти надійність джерел, з яких надходить інформація щодо можливості отримання будь-яких виплат.

Якщо клієнт отримує підозрілі дзвінки ніби від банку або йому надходять незрозумілі коди, повідомлення про операції, які він не здійснював, у першу чергу слід телефонувати до контакт-центру банку, блокувати картку та обліковий запис.

Хоч банкіри запевняють у тому, що відповідні підрозділи банківських установ здійснюють цілодобовий онлайн-моніторинг для виявлення та протидії шахрайським атакам, наведені вище дані свідчать про досить низький рівень захисту від шахраїв. Відтак у фінансових установах задумуються над тим, як долучити до протидії штучний інтелект. Рішення, побудовані на технології штучного інтелекту, швидко та економічно обґрунтовано розв’язують проблему. Такі інновації покликані мінімізувати або навіть повністю усунути існуючі випадки шахрайства та виявити можливі нові механізми роботи зловмисників. Тож, можливо, у майбутньому банкам таки вдасться нас з вами захистити.