Євро-2020: розпрягайте, хлопці, коні?

Україна – Австрія – 0:1
Чи розпрягати, чи ще зачекати – стане відомо, коли відбудуться матчі в інших групах і з’ясується, чи є серед команд, що посіли треті місця, хоча б дві гірші за показниками за нас. Одна вже є: фіни, які стали третіми в своїй групі з такою ж кількістю очок, як і у збірної України, поступаються їй за різницею м’ячів (1:3 проти 4:5).
Хоча… з такою грою і з таким виявленим характером мимоволі хочеться, щоб наші якнайшвидше “розпрягали” і збиралися додому – менше буде нервів для вболівальників. А ще постає не позбавлене єхидства запитання: “А як же вони збиралися грати в 1/8 проти італійців?”.  І нема на кого зі “сторонніх сил” зіпхнути вину за підсумок цього матчу: ні арбітра не звинуватиш, ні погоду, ні організаторів – ну, нікого, крім власної недолугості.
Виявляється, можуть не допомагати ні футболки, що мали забезпечувати “енергетичний зв’язок”, ні солідна підтримка вболівальників на трибунах, ні дурнуваті вигуки у Fan Talk, ні участь у програмах пишногрудих білявок, ні проголошення наших футболістів “левами”, ні…
Неприємно, але факт: перевага збірної Австрії була в цьому матчі аж несолідною для поєдинку майже рівних (на папері) команд. Австріяки впевнено прибрали ініціативу до рук, діяли точніше й акуратніше з м’ячем. У нас же що не пас – то або в аут, або в ноги супернику. Особливо грішили цим крайні оборонці Караваєв і Миколенко. Тиск на наші ворота, чимала кількість поданих австрійцями кутових врешті-решт призвели до гола:  на 21 хв. після чергового кутового Баумгартнер виграв боротьбу в Забарного і спрямував м’яч у ворота Бущана.
Не варто думати, що цей епізод щось змінив у діях наших футболістів. І далі – передачі впоперек поля без натяку на якусь думку, кілька неточностей під час спроб загострити ситуацію. І далі – нездатність ефективно протистояти вправним гравцям атакуючої ланки суперників, що дало нагоди Забітцеру і Арнаутовічу вже в першому таймі фактично “закрити” гору, а Бущану – раз за разом виручати своїх партнерів. “Дуже багато хвилювання, неточностей”, – неодноразово бідкався коментатор. Даруйте, це хто і за яких обставин хвилювався і допускав неточності: збірна U-17 проти значно старших і досвідченіших суперників, чи гравці, на яких уже навішані величенькі цінники у прийнятій в Європі валюті?
Найбільше цікавило: чи перекочує жахіття першого тайму в другий, чи, може, тренерам нашої збірної таки вдасться внести якісь корективи у вкрай невдалу гру? Вони позначили свої спроби тим, що замінили абсолютно неефективного (зате дуже розхваленого перед турніром) Маліновського. Щодо іншого, то хиби першої половини залишилися, хоча австрійці, здавалося, навіть трохи дали нам можливість показати себе в атаці. Але це важко було зробити без осмисленої взаємодії, несподіваних ходів, а сподіваючись лише на простенькі передачі, які  були або неточними, або без труднощів “читалися” суперниками. Це тривало до фінального свистка, після якого наші футболісти попадали у безсилому відчаї на газон.
Нічого не вдієш – самі винні…
Ігор ДУДА