Як розпізнати та вилікувати розлад харчової поведінки

Розлад харчової поведінки – термін, який описує широкий спектр неправильних звичок, котрі стосуються споживання їжі. Це можуть викликати проблеми на фізичному, психологічному та соціальному рівнях. спостерігається переїдання, недоїдання або неправильне ставлення до їжі (обмеження кількості їжі, штучне викликання блювання).

Симптоми та причини

Через спотворене сприйняття власного тіла та зовнішнього вигляду людині складно усвідомити, що вона має справу з розладом харчової поведінки. Ознаки розладу:

• Занепокоєння власним зовнішнім виглядом і вагою;
• відмова від їжі, навіть за присутності сильного відчуття голоду;
• часті зміни настрою або замкнутість;
• надмірне фізичне навантаження;
• намагання відволіктися від думок про їжу будь-якими способами, наприклад грою в азартні автомати Ельслотс;
• уникнення зустрічей з друзями та родиною, особливо у святкові дні коли планується застілля;
• суворі дієти або обмеження в споживанні їжі;
• створення строгого погодинного розкладу харчування з мінімальними порціями;
• біль та оніміння кінцівок в результаті порушеного кровообігу;
• постійна втома та слабкість;
• запаморочення, втрата свідомості;
• тахікардія;
• випадіння волосся;
• харчові ритуали, такі як тривале пережовування їжі або прийом їжі в самотності.

Можливі проблеми з травленням: здуття живота, закрепи, діарея. Розлади харчової поведінки провокують фактори: генетична схильність, проблеми в сім’ї, стрес або психічні травми.

Діагностика та лікування

Перед початком лікування варто відвідати психотерапевта, який проведе оцінку психічного і фізичного стану пацієнта, визначаючи причини, тип та симптоми захворювання. Діагностика РХП:

• Аналіз симптомів: зміна ваги, регулярність прийому їжі, а також психічні (приховане споживання їжі, незадоволення зовнішнім виглядом) та фізичні ознаки;
• збір анамнезу (особистого та сімейного);
• загальний огляд: вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, оцінка стану шкіри, нігтів, волосся тощо;
• психотерапевтична оцінка: присутність тривожності, спотвореного сприйняття тіла;
• лабораторні аналізи: для виявлення дисбалансу електролітів та гормональних порушень.

Для більш детальної оцінки лікар призначає інструментальні методи дослідження: УЗД, МРТ, комп’ютерна томографія чи електрокардіограма. За необхідності психотерапевт направляє пацієнта на консультацію до інших спеціалістів: невролог, гінеколог, уролог.

Лікування:

• Групова терапія;
• когнітивно-поведінкова терапія: спрямована на зміну мислення та переконань щодо їжі, ваги, зовнішнього вигляду;
• персональна терапія: виявляє причини проблем з харчуванням, створюються шляхи їх подолання;
• консультації дієтолога.

У разі анорексії чи булімії призначаються спеціальні препарати.