Дмитро Павличко поет щедрого і своєрідного обдарування, в палітрі якого яскраво просвічують барви українського поля, людської душі і філософського роздуму.
Народився 28 вересня 1929 рокуу селі Стопчатові що на Івано-Франківщині. Свої перші вірші майбутній легендарний поет та перекладач почав писати ще навчаючись в 5 класі, у шкільних зошитах. Дмитро Павличко репрезентував українську культуру на світовому рівні, уособлюючи духовність свого народу, утверджуючи красу української мови з поетичним, і ораторським мистецтвом. Все життя Павличко боровся за українську мову і прославляв її.
Його віршами означився початок українського шістдесятництва – яскравого, новаторського, протестного, враз розбуялого багатством тонів і барв. Один із головних рушіїв Павличкового поетичного руху — це почуття національної справедливості. Кінець вісімдесятих-початок дев’яностих, Дмитро Павличко був одним з ініціаторів створення Народного Руху України.
Поет був також одним з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме «доктриною Павличка». Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили Дмитра Васильовича на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього.
Його пісню «Два кольори» з її прихованими смислами знає чи не кожний українець, а його книжка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» — важлива сторінка у скарбниці української поезії. Дмитро Павличко – відомий як талановитий перекладач з англійської, іспанської, багатьох слов’янських мов. Саме він дав змогу читати українською твори Шарля Бодлера, Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Рільке, Генріка Ібсена та багато інших.
Академік, літературознавець, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський зазначив: «Я переконаний, що Дмитро Павличко залишиться у памʼяті народній як великий геніальний поет і як видатний політик, причому політик цільний. Такої органічної єдності в одній особі письменника і політика, яку виражає постать Дмитра Павличка, його діяльність і покликання, годі відшукати в сучасній історії України».
Дмитро Васильович Павличко помер 29 січня 2023 року на 94-му році життя. 1 лютого його поховали у Стопчатові – малій батьківщині поета, на місцевому кладовищі. У етнографічно-меморіальному музеї Володимира Гнатюка влаштовано книжкову виставку до 95-річчя від дня народження Дмитра Павличка: «Я належу до світу свободи і сонця». На виставці експонуються його подарунки музеєві – книги з відповідними дедикаціями.
Марія Лига, директор ОКЕМ музею Володимира Гнатюка
Анна Гала, науковий співробітник музею