Вознесіння Господнє у храмах Тернопільщини

Свято Вознесіння Господнього належить до дванадцяти найбільших свят у церковному році. Вознесіння Господнє – день, коли Ісус Христос вознісся на Небо і сів праворуч Отця.
Де на Вознесіння найближче до неба?
Варто зауважити, що найбільше це свято відображене у назвах храмів. А церкви у нас, справді, давні й унікальні архітектурою і неповторні історією.
Розпочнемо з пам’яток архітектури національного значення. Один із найстаріших мурованих храмів розташований у смт Вишнівець на Збаражчині. На церкві – пам’ятна таблиця з написом: «Вознесенська церква, пам’ятка архітектури ХVІ ст. – 1530 р. Тут поховані українські доброчинці, захисники православ’я князь Михайло Вишневецький +1616 і княгиня Раїна Могилянка Вишневецька *1589+1619». Храм реставрували у 1872 і відбудовували у 1992 році. Син Михайла Вишневецького Єремія у заповіті вписав пункт, яким заборонялося руйнувати церкву, однак вона неодноразово зазнавала пошкоджень, востаннє – у 1961–1980 рр., коли її радянська влада перетворила на склад. У церкві зберігається чудотворна ікона Матері Божої. Розташований на терасі в долині річки Горинь нижче замково-палацового комплексу, храм справляє незабутні враження. Кажуть, що на Вознесіння тут найближче до неба, бо Вишнівець – від слів «вишь», «вишній» в розумінні «високий, піднебесний».
Храми без цвяха та перебудовані із замків і костелів
Одна з найстаріших дерев’яних церков краю – витвір народної архітектури, унікальний зразок українського дерев’яного будівництва – розташована у Чорткові. Народні умільці спорудили цей храм  у 1630 році без жодного цвяха. Церква зазнала неодноразових руйнувань під час нападу на Чортків татар і турків. І в 1717 р. її відбудували. Тому саме цей рік вважають новою датою народження храму. Від початку і до середини ХХ століття церква була в занедбаному стані. У липні 1967 р. архітектор В. Захаров розробив проект реставрації святині, після проведення якої храм передали під охорону держави як пам’ятку дерев’яної архітектури. За пароха о. Романа Гончарика у 1997 році Вознесенську церкву було реставровано.
Однойменна церква у с. Жабиня Зборівського району також унікальна, бо перебудована з давнього невеликого оборонного замку – порохівні і арсеналу зброї, споруджених у 1579–1585 рр. Церковні джерела називають дату заснування храму – 1636 рік.
Також є храми Вознесіння Господнього, перебудовані з костелів, зокрема у селах Бариш Бучацького, Магдалівка Підволочиського районів. У Тернополі назву Вознесіння Господнього має і лемківська церква, яку в традиціях лемківської архітектури спорудили у 2016 році на вшанування пам’яті про предків, які зазнали депортації, а про храм у с. Ягільниця Чортківського району краєзнавець С. Бубернак видав книгу.  Ось такі у нас унікальні церкви, названі на честь Вознесіння Господнього.
Церкви-«мандрівниці»
Є на Тернопільщині храми Вознесіння Господнього «мандрівниці». Зокрема, у село Юськівці на Лановеччині стару дерев’яну церкву (1620 р.) перевезли з Кременця, а у село Курівці Зборівського району, за переказами, стару дерев’яну церкву купили і перевезли на початку ХVІІІ ст. із села поблизу Почаєва. У 1732–1733 рр. храм вже був встановлений. ХVІІІ століттям також датується церква й у Щитівцях на Заліщанщині. У цьому селі можна почути історію про дзвони, яких двічі закопували селяни, щоб їх не зняли окупанти під час Першої та Другої світових війн.
Варто зазначити, що цього дня храмові празники відзначатимуть у смт Велика Березовиця і Козлів, селах  Настасів (освятив у 1903 р. митрополит Андрей Шептицький) Тернопільського, Жнибородах Бучацького, Вигоді, Зелене і Кривче (Борщівського), Романове Село (Збаразького), Гаї-Розтоцькі і Нетерпинці Зборівського, Вербка Монастириського, Великі Дедеркали, Велика Іловиця та Мала Іловиця (родинне село преподобного священика, чудотворця Амфілохія Почаївського) Шумського районів та ін.
У Святому Письмі йдеться, що останніми словами Ісуса Христа до учнів були: «Мир вам!» Україна нині найбільше потребує миру. Багато віруючих вважають, що на Вознесіння небо відкрите і цього дня Господь чує всі прохання, тож прохаймо у Господа миру, єдності для України, а для нас і наших близьких – міцного здоров’я і щастя!