gazpostach

Воздвиження Чесного Хреста Господнього на мапі Тернопілля



У четвер, 27 вересня у близько 40 населених пунктах Тернопільщини відзначатимуть храмовий празник – Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Варто зазначити, що серед цих сорока є й справді унікальні храми, зокрема пам’ятки архітектури національного значення – у Тернополі (Надставна, кін. 16 ст.), Копичинцях (1630 р., дерев’яна), Бучачі (1771 р.). Варто згадати серед усіх цих храмів й дерев’яні: у містах Кременець (1889) і Монастириська (1892), селах Швайківці (1730 р.) Чорткіського, Пліхів (1742) Бережанського, Носівці (1760-і) Зборівського, Угриньківці (1769 р.) Заліщицького, Новий Олексинець (1846) Кременецького, Великі Загайці (1864) Шумського, Плиска (1750) і Чайчинці (1776) Лановецького, церкву-мандрівницю с. Бобрівники (1890 р., перевезену із с. Олешів на Івано-Франківщині) Монастириського та ін.

Чому дерев’яні храми будували без цвяхів?

До речі, особливістю майже усіх дерев’яних церков було те, що майже всі вони були зведені без жодного цвяха. Тому й часто у нас їх називають «унікальними». Варто зауважити, що навіть бані кріпилися здебільшого дерев’яними цвяхами, бо поважні господарі, які керували будівництвом церков не хотіли, щоби залізні цвяхи вбивали у дерево, як це було в історії з Ісусом.

Окрім того, серед храмів Воздвиження Чесного Хреста Господнього є і ювіляри у селах Нараїв (185 років) Бережанського, Білокриниця (105 років) Зборівського, Кудринці Борщівського і Тилявка Шумського (80 років), Синява Збаразького – 90 років.

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у с. Монастирок Борщівського району, що приваблює туристів давньослов’янським перечним храмом, також унікальна – у ній зберігається чудотворна ікона Матері Божої.

Традиції святкування і чому «Хрест Животворний»?

Свято Воздвиження належить до 12 великих. Історики вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення свята: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у 7-му столітті. За переказами, під час розкопок була знайдена печера, де був похований Ісус, а поруч три однакових хрести. Тому, важко було дізнатися який же з них Ісусів.  Допомогло диво: хвора жінка доторкнулася до одного з хрестів і зцілилася. Так і з’явилася назва – Животворний Хрест.

Слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

Оскільки свято Воздвиження нагадувало про Христове розп’яття і смерть, то з найдавніших часів стало звичаєм Церкви в цей день дотримуватися строгого посту. У церквах ставили свічку до ікони Воздвиження Хреста Господнього і молитися за здоров’я і благополуччя в родинах.

У народі говорили, що на Воздвиження осінь літо відсуває. За три дні до свята збирали всі овочі з корінням, бо вважали, що ранкові заморозки знищать урожай. Залишати можна було хіба що ріпу. Від цього дня займалися заготівлею капусти на зиму.

Згідно з народними повір’ями, цього дня не можна ходити в ліс, оскільки на південь не тільки летять птахи, а й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.

 









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*