У великій небезпеці через земельний дерибан опинилася база олімпійської підготовки з біатлону у с. Підгородне Тернопільського району. Історія тягнеться ще з 2012-13 років, коли тодішній голова ОДА Валентин Хоптян та голова Тернопільської РДА Віктор Щепановський роздали 66 ділянок на території біатлонної бази. Все це зробилося без громадського обговорення й узгодження зі спортсменами. Отримавши розпорядження на руки, нові власники землі разом з геодезистами почали ділити територію. Такі дії фактично унеможливлюють тренування спортсменів на лижоролерній трасі бази.
В’їзд просто через… трасу
Першим почав бити на сполох один із фундаторів біатлону на Тернопіллі, заслужений тренер України та наставник чемпіонки світу Олени Підгрушної Ігор Починок. На прес-конференції Ігор Мирославович розповів, що ділянки в центрі траси відвели для індивідуального садівництва (фактично — під забудову, адже на території такої ділянки дозволено зводити будинки площею до 300 кв.м).
Сьогодні боротьбу за біатлонну базу продовжив син Ігоря Починка, біатлоніст, бронзовий призер чемпіонату Європи та призер юніорського Чемпіонату світу Олександр Починок.
Він розповів: «Ділянки розподілили в середині заасфальтованого тренувального кола. 20 жовтня так звані власники землі здійснили першу спробу розпочати забудову території. Запрацювала важка техніка. Грейдер намагався прогорнути дорогу. На щастя, нам вдалося його зупинити. Адже на лижеролерній трасі відбувається навчально-тренувальний процес вихованців біатлонної школи, транспортний рух через трасу категорично не допустимий».
Про реальність цієї загрози вкотре засвідчив епізод, що трапився у 2012 році на чернігівській біатлонній базі. Під час тренування юна зірка вітчизняного біатлону Ірина Варвинець розвинула високу швидкість на одному зі спусків і раптом… побачила перед собою автівку. Зупинитися вже не змогла, тож спробувала об’їхати автомобіль, але він виявився з причепом. Довелося звернути в траву. Як наслідок — падіння, перелом ключиці і втрачений сезон…
«Не хотілося б, щоб така ситуація трапилася й у Тернополі. Спортсмени під час тренувань, особливо на спусках, розвивають високі швидкості, і небезпечною може бути навіть суха гілка, що лежить на трасі, не кажучи про автомобіль. Зіткнення з ним — пряма загроза не тільки здоров’ю спортсмена, а й життю», – продовжив Олександр Починок.
Були городи, а можуть вирости будинки
Варто додати, що землю всередині тренувального кола завжди обробляли мешканці села Підгородне. Люди мали там невеличкі клаптики городу і за 20 років жодного разу не конфліктувати зі спортсменами бази. Так могло б тривати досі, якби землю не роздали людям, що, вочевидь, не планують займатися городництвом.
«Я бачив списки людей, яким роздав землю колишній голова Тернопільської РДА Віктор Щепановський. Звісно, там підставні особи, але є чимало міліціонерів і чиновників. Звісно, є і прості люди, що й надалі будуть займатися городництвом. Проти такої діяльності ми нічого не маємо, але забудовувати територію – не дозволимо. Адже це автоматично означатиме смерть для біатлонної бази. Лише один заїзд грейдера вже пошкодив дорожнє полотно на трасі й так забруднив, що спортсмени, замість тренуватися, увесь день прибирали», – продовжив пан Олександр.
Сьогодні на базі підготовки з біатлону тренується понад 30 спортсменів. Також секцію з біатлону відвідують майже 200 дітей. А ще база стала прихистком для кількох військових організацій, які проводять тут вишколи для бійців АТО.
Аби захистити біатлонну базу, Олександр Починок організував декілька зустрічей в облдержадміністрації та районній раді. Каже, що лише в останній установі йому пішли на зустріч.
«Ми інформуємо про цю проблему не один рік. Я неодноразово просив підтримки у екс-голови ОДА Олега Сиротюка, який після революції Гідності замінив на посаді Валентина Хоптяна. Зустрічався з в.о керівника області Іваном Крисаком. Але далі розмов справа не пішла. Сподіваюся, що цього разу ситуація все ж зміниться. Принаймні у цьому нас переконують юристи райради», – зауважив спортсмен.
Потрібна нова біатлонна траса
«Управління спорту займається лише спортивною діяльністю, а не земельною чи юридичною, тому трактувати зміст правовстановлюючих документів ми не маємо повноважень, – розповів керівник управління фізичної культури і спорту ОДА Віктор Мацикур. – Вважаю, що у 2012 році тодішній голова Тернопільської РДА своїм розпорядженням надав земельні ділянки всупереч совісті та закону. Тим самим він завдав новим власникам землі нових проблем. Адже частина людей планує побудувати там дачний будинок, що, з одного боку, не суперечить закону, але з іншого – не можливе через тісне сусідство з біатлонною трасою.
Зрозуміло, що ніхто не допустить проїзд важкої техніки через трасу, бо це – пряма загроза для життя спортсменів, які можуть потрапити під транспорт, крім того, асфальт не розрахований на вагу важкої техніки. А кошти на ремонт траси змушені будуть відшкодовувати власники ділянок, які замовили техніку.
Спортивний комплекс із біатлону – це особливий об’єкт, який має бути захищений зусібіч, огороджений від перетинання його людьми, тваринами тощо. Саме тому сьогодні варто говорити про будівництво нової траси, яка частково накладатиметься на стару, але за розмірами буде більшою і відповідатиме всім європейським спортивним стандартам.
Завдяки новому проекту нам вдасться оминути спірну територію з ділянками, власники яких не є місцевими мешканцями і навряд чи мають свідому позицію щодо підтримки спорту.
Якщо ми хочемо, щоб на Тернопільщині відбувалися не лише обласні, а й загальноукраїнські та європейські змагання, потрібно створювати належні для цього умови. Сучасний комплекс має стати одним із центрів біатлону й лижного спорту в Східній Європі.
На сьогодні обласна рада замовила виготовлення проектно-кошторисної документації. Як тільки Кабінет Міністрів дасть дозвіл, розпочнемо роботу.
Варто додати, що частина траси пролягатиме через ліс, проте ми не збираємося його додатково вирубувати, адже вписуємося в наявні просіки. Також до оновленої траси заплановано підвести струм для освітлення та воду, щоб забезпечити засніження.
Щодо коштів, то конкретну суму озвучувати рано. Але вони надійдуть із держбюджету. Також сподіваємося і на європейське фінансування нашого комплексу. Оновлений біатлонний об’єкт (траса, стрільбище, трибуни та технічні приміщення) буде підпорядкований обласній раді, а безпосередньо – комунальній установі «ДЮСШ із зимових видів спорту», – зауважив Віктор Мацикур.
«Якщо не врятувати базу в Підгородному, на тернопільському біатлоні можна ставити хрест»
Відома тернопільська спортсменка, капітан жіночої збірної України з біатлону Олена Підгрушна вважає, що проблему збереження біатлонної бази у Підгородному треба вирішувати на рівні керівництва країни.
Про це титулована спортсменка розповіла під час веб-конференції телеканалу «XSPORT.ua».
«Їду до Тернополя, і мені необхідно покататися на трасі. Але я не можу цього зробити, тому що там їздити небезпечно. І асфальт непридатний для тренувань. І якщо там почнеться будівництво, на тернопільському біатлоні можна ставити хрест. Ми намагаємося залучати журналістів до вирішення цієї проблеми, стукати в усі двері, щоб врятувати цю базу. Якби її не було, не було б мене, не було б нашої команди.
Багато тернопільських спортсменів хочуть тренуватися у себе вдома. Наприклад, Дмитро Підручний, Марія Кручова, яка зараз у збірній команді. Та ж Настя Меркушина там займається.
Наскільки я розумію ситуацію, проблему з базою має вирішувати керівництво держави – потрібна вона нам чи ні. Якщо так, то йде команда «зверху», мовляв, дайте спокій спортсменам. Або ж, навпаки.
Альтернативна база? Така пропозиція була, але це дуже великі гроші. Начебто почалося будівництво нової траси, але все закінчилося вирубкою лісу. Напевно, на цьому заробили грошей і закрили питання. Спочатку зробіть нове, а потім закривайте старе. А у нас, навпаки, закривають старе, а потім обіцяють, що побудують нове. Але ми в це не віримо.
Дуже складна ситуація. Сподіваюся, що мої слова хтось почує і зверне увагу на ту проблему, яка склалася в Тернополі. Я так розумію, що земельні ділянки були роздані в обхід закону. Я не політик, не хочу вникати в ці тонкощі. Але те, що існування бази сьогодні перебуває під великим знаком питанням, нас дуже хвилює. Я 8 років тренувалася на тій базі, виросла там. Це – мій дім, і я докладу всіх зусиль, щоб вирішити цю проблему».
Наталя ЛУКІВ