Вклоняюсь учительці

Люблю Першовересень. Гамір на шкільному подвір’ї. Море квітів в руках дітвори. Закличний спів дзвоника. Урочини школи – радість учителів. Цього дня згадуєш і своїх наставників, бо хоча вчимо все життя інших, мусимо вчитися і самі, та потребуємо тих, хто нас навчав би…
Її вперше побачив у школі. Ми, слухачі курсів підвищення кваліфікації, прийшли запозичати передовий досвід. Молода, красива жінка дуже переконливо і доступно розповідала про свою роботу, щедро ділилася здобутками, відверто розповідала про проблеми. Відчувалася закоханість у свою справу, якесь особливе натхнення.
Збігло п’ять літ. Знову курси. У викладачці впізнаю її. Заслуховуюся: цікавий зміст, переконливі аргументи, приємна мова. Аудиторія захоплена.
У школі часом трапляються події, що плакати хочеться. Якось із такої ситуації шукав вихід. Згадав про неї. Зателефонував. Терпляче вислухала, заспокоїла, порадила. Проблему розв’язали.
З того дня зав’язалася «гаряча лінія». Як потрапляв у скруту, радився з нею. Відповіді завжди отримував чіткі й слушні. Добре, що є серед нас такі люди.
Хто ж вона – ця мудра жінка? Добре знана і шанована в освітянській спільноті області вчителька Галина Григорівна Свінних, заступник директора  обласного інституту післядипломної педагогічної  освіти, талановитий керівник, ерудований спеціаліст, людина на своєму місці.
Микола ДРОЗДА,
заступник директора ЗОШ I–III  ступенів
с. Красне Гусятинського району