Повідомити новину

Поширити:

Посеред лісу, де високі смереки тягнуться до неба, а матінку-землю леліє запашний віночок барвистих квітів, вже здалека видніється хрест на невеличкій святині. Так хочеться якнайшвидше дістатися сюди, усамітнитися з чудовою навколишньою природою, увійти до храму і поділитися з Богом найпотаємнішими мріями. Це місце розташоване в урочищі Монастирок, що в селі Лісники неподалік від міста Бережани. Старожили споконвіку називають його святим, бо тут відчувається особлива Господня благодать. Тому й спогади такі болючі.

Історія Монастирка сягає ще 17 століття. Раніше тут існував монастир отців Василіян, в якому мешкали ченці. Вони проводили богослужіння, молилися за людей, допомагали хворим, опікувалися дітьми. На свято Преображення Господнього тут постійно відбувалися прощі, хресна дорога, відвідували цілюще джерело. Як і багатьох українських святинь, біда не оминула й Монастирок. Війна, переслідування комуністами духовних осіб боляче позначились на історії святині. Все було знищено і сплюндровано, духовні цінності зневажено. Здавалося, навіть квіти перестали розквітати, пташки співати, бо все навколо було огорнуто великим смутком. Затихли церковні дзвони, замулилося джерело, припинилося духовне життя. Громадського діяча отця Василя Барана було засуджено до таборів.

Однак Божа слава не переставала сяяти над Монастирком. З часів незалежності України люди почали відновлювати святиню. Допомогли благодійники з Австралії, місцева родина Оксани та Володимира Дзюбів, всі односельці. За деякий час тут збудовано нову церкву, відновлено цілюще джерело, встановлено фігури Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, відбудовано Хресну дорогу. З благословенням і допомогою отця Романа Маслія відродилась призабута слава бережанського Монастирка.

Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк свого часу пройшов з молитвою всіма стаціями Хресної дороги і був зворушений великою людською працею і непохитною вірою. Неподалік сяють білими хрестами могили ченців, які жертовним життям і щирою любов’ю до Бога зберегли та освятили це місце. Тепер сюди приходять молитися люди за мир в Україні. Краса Монастирка приваблює туристів, тут знаходять хвилини душевної розради воїни, які перебувають у короткій відпустці.

Михайло МИХАЙЛИНИН