Ветеран російсько-української війни очолює Вовковецьку гімназію та щодня розпочинає навчання хвилиною мовчання

У Вовковецькій гімназії на Тернопільщині навчальний день традиційно розпочинається із загальнонаціональної хвилини мовчання. Ініціатором цієї традиції є директор закладу Роман Лижник — ветеран російсько-української війни, який після демобілізації продовжує працювати у школі.

«Ми щодня вшановуємо загиблих воїнів, цивільних і дітей, чиє життя обірвалося через війну. Це плекання пам’яті про те, якою ціною дається нам свобода», — говорить Роман Лижник.

До війни він викладав історію у гімназії, а під час служби в Збройних силах України продовжував спілкуватися з учнями — проводив уроки дистанційно, коли мав вільний час.

«Показував дітям, як ми живемо на службі, ділився історіями з фронту. Це допомагало їм краще зрозуміти, що відбувається, і виховувало відповідальність», — розповідає освітянин.

Роман Лижник став на захист України ще з початком російської агресії, а з початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до війська. Служив старшим матросом 406-ї окремої артилерійської бригади. Під час одного з бойових епізодів його підрозділ потрапив під удар ворожого дрона — тоді загинули четверо побратимів.

«Найважче — це втрачати друзів. Учора ти з ними говориш, а сьогодні їх уже немає», — ділиться ветеран.

Після повернення до школи Роман активно розвиває військово-патріотичне виховання. Учні гімназії постійно беруть участь у грі «Сокіл» («Джура»), де здобувають призові місця на міському та обласному рівнях.

«Це не лише про стрільбу, фізичну чи медичну підготовку. Це про любов до своєї країни», — каже директор.

Ветеран переконаний: підтримка армії й свідоме ставлення кожного громадянина до війни — запорука майбутньої перемоги.

«Ми повинні допомагати військовим і не ховатися від мобілізації. Інакше ризикуємо втратити не лише свободу, а й саму українську ідентичність. Але я вірю, що нас чекає світле майбутнє, бо ми за нього боремося, а той, хто бореться, завжди здобуває перемогу», — наголосив Роман Лижник.

За матеріалами «Суспільне. Тернопіль».