Великий піст 2025 року – дванадцятий «воєнний»

Піст часто називають «весною духовною», тобто часом відродження душі, наближення людини до Бога. Великий піст є часом духовного очищення та підготовки до світлого свята Великодня. Це найдовший піст у році, що триває 48 днів. Упродовж цього періоду віруючі моляться, утримуються від певних видів їжі та приділяють особливу увагу покаянню.

У 2025 р. Великий піст розпочнеться 3 березня і завершиться 19 квітня, а вже 20 квітня християни відзначатимуть Великдень.

Що не можна робити у Великий піст

Під час посту віруючі повинні дотримуватися певних обмежень, серед яких: відмова від м’ясних, рибних, молочних продуктів і яєць; заборона на вживання алкоголю, спецій, солодощів та інших продуктів, що відволікають від духовного зосередження; уникнення гучних розваг, святкувань, вечірок та інших веселощів; відмова від сварок, конфліктів та негідної поведінки, оскільки цей час присвячений покаянню й внутрішньому спокою.

Як розповів парох УГКЦ сіл Городище і Плотича, що на Козівщині, духівник Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України о. Богдан Зінченко: «Піст здавна встановлено у християнській Церкві, і мета його полягає в тому, щоб сприяти вірним у перемозі духовно-моральних  прагнень над чуттєвими. Піст – дар древній; піст – дорогоцінність отців. Піст узаконено в раю. Таку першу заповідь прийняв Адам: «З дерева пізнання добра і зла не їж» (Бут.2,7). Оце «не їж» – є узаконеня посту і стримання», – говорить св. Василій Великий.

Є піст тілесний, а є піст і душевний, – говорить св. Тихон Задонський. Тілесний піст – коли утроба постить від їжі й пиття; душевний піст – коли душа стримується від лихих помислів, діл і слів. Ти постиш? Не бери чужого, стримуй язик твій від неправди і уста – від лестощів, прости образу ближньому твоєму, щоб і самому одержати відпущення гріхів. Той, хто постить, святкує перемогу духу над плоттю. На час посту Церква накладає певні обмеження в їжі, які полягають в тому, що люди свідомо приймають її не для насолоди, а тільки задовольняючи потребу тіла. Однак це стримування має бути «по силі своїй», тобто не повинно знесилювати тіло.

Є  відома фраза Івана Золотоустого: «Що з того, що ви не їсте м’яса, якщо ви з’їдаєте одне одного». Ніколи не можна досягти духовної чистоти самим тільки стримуванням від їжі, тобто постом тілесним, не пам’ятаючи того, що він неодмінно має поєнуватися з подоланням інших пристрастей.

Зовсім нерозумно було б утримуватися від дозволеної їжі, а очима поїдати те, що заборонено.Ти не їси м’яса? Не вкушай же і очима нескромності. Нехай постить і слух, піст якого полягає в тому, щоб не слухати лихослов’я і неправди. Нехай і язик постить від марнославства і лайки – наголосив о. Богдан.

Великий піст включає кілька важливих дат і традицій

Чистий понеділок (3 березня) – перший день посту, коли прийнято прибирати оселю, молитися та просити прощення за гріхи.

Страсний тиждень і Страсна п’ятниця (з 13 по 19 квітня, Страсна п’ятниця – 18 квітня) – період скорботи за стражданнями Ісуса Христа. В цей час не можна працювати, влаштовувати застілля та займатися побутовими справами.

Лазарева субота (12 квітня) – переддень Вербної неділі, коли віруючі моляться за здоров’я рідних і готують вербові гілочки для освячення.

Вербна неділя (13 квітня) – свято, що символізує вхід Ісуса до Єрусалима. Цього дня прийнято освячувати вербу в церкві та уникати важкої праці.

Піст під час війни

Великий піст 2025 року – дванадцятий «воєнний», якщо рахувати початок війни з 2014 року.

Враховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров’ю! А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.

Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості.

«Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.

У час Великого посту глава УГКЦ Блаженніший Святослав заохочує усіх до молитви та діалогу з Богом, особливо зранку і ввечері.

«Щодо стриманості – не накладайте на себе додаткові тягарі, бо воєнний стан і так на вас накладає багато тягарів: психічних, духовних, тілесних. Якщо маєте час, шукайте можливість волонтерити чи займатися суспільно-корисною працею. Помагайте нашому війську, задумайтесь над тим, яка користь може від вас бути. Якщо маєте можливість, приймайте біженців, нагодуйте їх».

Блаженніший Святослав наголошує, що будь-який піст – це не про їжу, а про стосунки: з Богом, зі собою, з ближніми. Тому «вправами» посту є молитва, стриманість і милостиня.

«Я погоджуюся із твердженням, що піст – це не про їжу, це – про стосунки. І коли ми говоримо про різні вправи, які треба опанувати, зокрема під час Великого посту, ми говоримо про молитву, піст і милостиню. Немає значення чи перебуваємо в мирних часах, чи у військових обставинах. Молитва – це впорядкування наших стосунків із Богом. Коли говоримо про піст як стриманість, то говоримо про впорядкування стосунків із самим собою, коли ж про милостиню, то це про впорядкування стосунків із ближніми» – зазначив Глава УГКЦ.