У Тернополі торгують спілими, соковитими і… з нітратами кавунами

Літо  щедре на овочі, фрукти, ягоди. Заходиш на ринок, дивишся на яскраві прилавки і губишся. Тут тобі і полуниця, і суниця, і черешні, ба, навіть ранні кавуни і дині. Проте солодким словечкам продавців «Кавун солодкий, як мед. Які там нітрати? Погляньте, яке сонце, ось і дозрівають рано» ми не довіряємо. Тому і вирішили запитати у тернопільських фахівців, чи безпечно смакувати ранніми баштанними.
Як з’ясувалося, більшість ранніх ягід везуть з Азербайджану, Єгипту та Туреччини. Хоча продавці кажуть, що невдовзі будуть привозити з Херсону.
Тернополяни з осторогою ставляться до червневих кавунів, кажуть, є великий шанс отруїтися.

• Минулого року на весіллі в родичів з’їв кілька скибок і два тижні хворів, думав, що потраплю в лікарню. Тому сам не купую і вам не раджу, на все є своя пора. Прийде серпень-вересень – смакуйте на здоров’я, – розповів тернополянин Ігор Третюк.

Такої ж думки дотримуються більшість опитаних нами покупців. Однак є й такі, що не вірять в жодні «казки» про нітрати, запевняючи, що це все питання гігієни і здорового глузду. Жителька Тернопільської громади Ольга Бачишин каже, щоб не отруїтися, треба купувати кавун чи диню цілим, а не частинками. А ще дуже важливо вдома ягоду добряче помити, щоби під час розрізання в м’якоть не потрапили мікроби.
«У сезон кавун смачніший, соковитіший. Але до мене внук приїздить лише раз на рік і слізно просить: «Бабусю, купи». Як я дитині відмовлю? Ось і купую, але з розумом. І ще жодного разу ніхто не отруївся», – додає жінка.
Не зловживати ранніми не лише баштанними, а й іншими літніми смаколиками радить завідувачка інфекційного відділення Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги Оксана Кадубець. Лікарка каже, раніше (до того, як у їхній лікарні почали лікувати «ковідних» хворих) до них нерідко потрапляли пацієнти з отруєннями після споживання кавунів і динь.
«Багато чого залежить від того, в яких умовах зберігають і реалізують кавуни і дині. Думаю, що використовують для підживлення не органічні речовини, а здебільшого хімічні. Тому є чимало випадків отруєння нітратами. Щодо інфекційних хвороб теж було багато ситуацій, коли люди купували розрізані кавуни. Надворі спека, тож мікроби інтенсивніше проникають всередину плоду, а звідти – в організм, де спричиняють кишкову інфекцію.
Я маю упереджене ставлення до всіх ранніх овочів і фруктів через їхню насиченість різноманітними хімічними речовинами, котрі, з одного боку, сприяють росту рослин, а з іншого – негативно впливають на наше здоров’я. На жаль, вирощування органічних продуктів, тобто тих, що не забруднені хімікатами і вирощені в екологічно сприятливих умовах, у нас не поширене. У цивілізованому світі така продукція є, але ціна неї надто висока для пересічного споживача. Тому краще дочекатися сезону».
Також ми зібрали основні рекомендації і роз’яснення щодо споживання ранніх кавунів та динь, надані Міністерством охорони здоров’я.
Кавуни і нітрати: правда і вигадки
Нітрати не становлять загрози здоров’ю. Упродовж року вони потрапляють в організм із овочами (особливо з буряком, редисом, шпинатом, руколою), м’ясом та питною водою. Їх кількість в овочах/фруктах залежить від грунту та наявності азотистих добрив.
Більшості рослин (крім азотфіксаторів чи паразитів) потрібно споживати нітрати з грунту. Тож не дивно, що рослинна їжа стає джерелом нітратів для людей — від 80 до 90% надходять із рослинною їжею та м’ясом, а решта – з водою.
Кількість нітратів в кавунах варіює, але допустима ВООЗ норма для людини вагою 60 кг дорівнює 300 мг. Така кількість міститься більш ніж в одному літрі м’якоті кавуна, якого щедро поливали аміачною селітрою.
Для порівняння. В м’ясі нітратів може бути до 1000 мг/кг, а в тепличних шпинаті чи редисі — до 2500 мг/кг. Допустимі норми нітратів в шпинаті, найбільш нітратній культурі, варіюють від 2000 до 4500 мг/кг, залежно від сезону.
Нітрати в кавунах не є отрутою, їх доволі мало. Однак немовлятам не можна давати кавуновий сік.
 Чи можна отруїтися, смакуючи кавуном чи динею?
Нудота, діарея, біль в животі супроводжують кишкові інфекції, зокрема сальмонельоз та лістеріоз. Salmonella та Listeria живуть на поверхні немитих овочів, особливо тих, що продають на землі, трасі чи на ринку біля м’яса. Якщо їх різати і куштувати перед купівлею, чи їсти вдома немитими, то бактерії з поверхні потраплять у м’якоть і згодом – в кишківник. Достатньо навіть купити пів кавуна в супермаркеті, щоб в розріз потрапили бактерії. Тож загрозу здоров’ю становлять не ранні кавуни, а брудні.
Також понад 30 мг лікопену (того самого корисного антиоксиданту) в деяких людей можуть спричинити діарею і нудоту.
Люди з гіперкаліємією (надлишком калію в крові) мають не переїдати кавунів. Адже в них міститься калій, який здоровій людині буде на користь, а тим, у кого високий рівень калію в крові, зашкодить і зумовить аритмію чи спазми м’язів.
Цукрів у кавуні відносно мало, але літр кавунової м’якоті — це уже 60 грамів цукру. Тож звична щедра порція кавуна має значне глікемічне навантаження. Найкраще — це знати міру та поєднувати кавуни із іншою рослинною їжею, багатою на клітковину. Це попередить різке зростання рівня глюкози в крові.
Чи можна їсти насіння кавуна? 
Насіння кавуна багате на білок, жири, мінерали (цинк, магній, кальцій, фосфор, калій, мідь), амінокислоти, зокрема аргінін, та фітостероли (біологічно-активні сполуки). Нутрієнти цього насіння корисні в разі діабету, серцево-судинних хвороб та зниженні чоловічої фертильності, хоча ці дані поки не підтверджені клінічними дослідженнями (лише лабораторними).
Водночас кавунове насіння містить так звані антинутрієнти: фітин, таніни, оксалову кислоту та інгібітори трипсину (ферменту, що розщеплює білки). Тому сире насіння їсти не варто. Найкраще знижують вміст антинутрієнтів сушіння в духовці чи смаження. В деяких країнах використовують олію з кавунового, а перемелене насіння додають до тіста для покращення його якості.
Будьте здорові!
Зоряна ДЕРКАЧ