У громаді на Тернопільщині відкрили Алею пам’яті Героїв

29 серпня 2024 року… День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України… Центр Мельниці-Подільської – найпівденнішого із селищ Тернопільщини… Маєво синьо-жовтих українських фан, море квітів, засмучене велелюддя впродовж центральної дороги…

Тут, у цьому маленькому впорядкованому скверику, переплелися фрагменти трагічно-героїчної історії України – від пекельних 40-х років минулого століття до перших кривавих десятиліть тривожного ХХІ віку, про що нагадують пам’ятні знаки: ліворуч від монумента на могилі, де покояться перепоховані останки воїнів радянської армії, які полягли на полях Борщівщини, проганяючи німецько-фашистьку нечисть навесні 1944-го, – Хрест на честь мельничан, які загинули в роки другої світової війни 1939-1945 рр., праворуч – знак шани Небесній Сотні й усім героям, які загинули за незалежність України… А далі – Алея пам’яті про героїв нашого часу, які за покликом власного серця чи мобілізовані в час повномасштабного вторгнення в Україну орди путіноїдів стали на прю з людиноневисницькою Московією ХІХ віку й поклали свої життя на вівтар неньки-України – галерея облич сьогочасних лицарів Чину, яких благословила хліборобська Мельниччина, які поповнили небесне військо і тепер зсилають звідти заповіти нащадкам: любіть Україну!

У святковому вбранні біля кожного портрета – почесна варта з числа учнів місцевої школи …

Прозвучав Державний Гімн України, знято полотнища – і на скорботну громаду звели світлі погляди наші герої…

– На жаль, за роки новітньої російсько-української війни загинуло вже 35 мешканців Мельнице-Подільської об’єднаної територіальної громади. Непоправна втрата. Пам’ятатимем і шануватимем протягом усього свого життя кожного і будемо передавати нашу пам’ять поколінням наступним. Тож, за щораз, проходячи попри цю Алею пам’яті, зупиніться, вклоніться тим, що дивляться на живущих із ось цих портретів, бо пам’ятати й бути вдячним – священний обов’язок кожного з нас, – наголосив, відкриваючи мітинг-реквієм очільник громади Володимир Боднарчук.

Отці місцевого благочиння від правили панахиду і освятили Алею, відзвучали пісні в виконанні селищних аматорів, діти читали вірші про війну, а відтак родичі полеглих, на честь яких облаштована ця Алея пам’яті, зі сльозами на очах підходили до портретів свої синів: як передати той біль і скорботу?

А потім – багатолюдна хода на місцевий цвинтар, на якому їх вічний спочинок. Знову звучала молитва… Вічна та світла вам пам’ять, герої, що стали ангелами своїх родин і України-матері! Вічна вам слава!