Традиційні осінні свята на Тернопільщині: що святкуємо восени

Цикл осінніх свят замикає календарно-обрядове коло. Осінній обрядовий цикл показував природну смерть та поєднувався зі збором врожаю – збиранням дарів природи та підготовкою до наступного аграрного року. Таким чином цикл замикався.

Осінній цикл не становить цілісної системи, а вбирає розрізнене світоуявлення українців.

Традиційно українці пов’язували свята з певними звичаями, застереженнями і пророцтвами. А ще, не прив’язувалися до конкретного дня, скоріше, до виду праці: збір врожаю або завершення жнив.

Більшість обрядів осіннього циклу були спрямовані на родинне життя. Із Покрови починались весілля. Свято Дмитра вважається остаточним приходом зими та холодів, адже він “замикав” землю на ключ, і ховав його аж до Юрія.

Які осінні свята чекають нас, що обов’язково треба зробити, а що – ні.

“Різдво пресвятої Богородиці”

21 вересня. У той час, як для сучасних українців вже добігає кінця перший місяць осені, для наших попередників вона тільки наступала. Цей день, вважають церковним 8-м березня, бо заведено віддавати пошану жінці, як тій, що продовжує рід.

Різдво Богородиці одне з найбільших релігійних свят. У давнину люди не працювали, а тільки справляли гостини. Погодний календар каже, що з цього дня настає справжня осінь похмура й дощова.

“Воздвиження”

27 вересня. У цей день у Єрусалимі знайшли хрест, на якому розіп’яли Ісуса.

За повір’ям, на Воздвиження птахи відлітають на південь, а змії ховають по норах. Тому у ліс краще не йти. Краще до соборів – там проводять обряди Воздвиження хреста, спочатку високо піднімають, а потім опускають.

“Покрова пресвятої Богородиці”

14 жовтня. В Україні день Покрови не тільки народно-релігійне свято, а національне!

Кого ж “покрила” Божа матір? Історія каже, що у цей день Аскольд взяв в облогу Константинополь. Мешканці міста молилися до Богородиці, просили врятувати. Так вона і вкрила їх своїм омофором, що вороги не бачили людей.

Покрова була найбільшим святом у козаків. Саме у цей день обирали отаманів. А в народі розпочиналась шлюбна пора.

Прикмета каже, що зима буде такою ж, як і погода на Покрову.

“Святий Дмитро”

8 листопада. Великомученик Дмитрій пішов проти настанов батька: на роду йому було написано переслідувати і карати християн, а він навпаки – навчав містян віри.

Дмитрія вважають покровителем патріотизму і любові до рідної землі. У його день заведено влаштовувати поминальні обіди.

Святом Дмитра завершується весільний цикл. Починається зима!

“Кузьми-Дем’яна”

14 листопада. Кузьма і Дем’ян вважають покровителями аптекарів і лікарів, бо й самі були цілителям. Молитвами вони виліковували хвороби. За роботу грошей не брали, а вдячний люд обертався у християнську віру.

У народі двох братів кличуть “курячими богами”, наче вони опікувались птахами. Тому на “Кузьму-Дем’яна” курка була почесною і священною на заходах.

“Михайлів день”

21 листопада. Образ архангела уособлює боротьбу добра зі злом, і перемогу чистих сил. За церковними переказами саме Михайло переміг занепалого ангела і заслав його до пекла, і став той дияволом.

Нерідко наші пращури помічали погану погоду на Михайлів день. Вірили, що це він бореться із нечистими. Кажуть, що на Михайла будь-яка розпочата справа буде вдалою, усі давні суперечки вирішаться, а заводити нові – великий гріх.

Прикмети цього дня пророкують, що як буде ясна ніч, то й зима буде сніжна.