Ті, хто чесно працював, ледь виживають

25 серпня 1996 р. тодішній Президент України Л.Д.Кучма підписав Указ про грошову реформу в державі. Дослівно подаю цей важливий документ.
«Провести, починаючи з 2 вересня 1996 р. в Україні грошову реформу – введення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина копійка».
Дата визначена – вже 20 років, як ми маємо свою грошову одиницю, пам’ятаю, скільки надій і сподівань викликав цей указ. Але сталося не так, як гадалося.
Для всіх президентів, прем’єрів, депутатів-олігархів основною валютою став долар США, а не гривня, тому з кожним роком робилося все, аби принизити, знецінити національну валюту, тим самим обкрадаючи державу та її народ.
Особливо «відзначилися» ті можновладці, котрі на крові героїв Небесної сотні прийшли до влади і не втримали курс гривні на рівні 8 грн. за 1 долар США, а допустили його підвищення до 25 грн. за долар, збагативши свої кишені. Вони й тепер наживаються за рахунок інших, продовжують привласнювати державне майно, жирують, не знають, куди подіти гроші.
Ті, хто все життя чесно працював на благо своєї держави, отримують пенсійні копійки, котрих навіть на ліки не вистачає, сплачують непосильні тарифи за комунальні послуги, ледь-ледь виживають, обкрадені до нитки.
Тому постає питання: чому народ мовчить? Чому президент, прем’єр і депутати-злодії досі  не притягнуті до кримінальної відповідальності за таке зневажливе ставлення до грошової одиниці (гривні)? Вони потоптали її ногами, принизили, вкрай знецінили і, я впевнений, що і нинішній курс – 25 грн. за 1 долар – не втримають. Ось такі реалії.
Григорій КУРІНЕНКО,
читач газети «Свобода», пенсіонер, ветеран праці