Свято Івана Хрестителя (Купала): народні традиції, обряди, вірування

Івана Купала щорічно святкують із 6 на 7 липня. Не сплять цілу ніч, стрибають через багаття, веселяться та ходять у ліс по квітку папороті. Однак, раніше це робили під час літнього сонцестояння, з 21 на 22 червня. Що змінилося, окрім дати й чому Купало став Іваном? А, також, головне: як святкують українці цей день досі? Розповідаємо далі:

Чому Купало став Іваном

Купала — це надзвичайно популярне українське свято. Усі українці змалечку знають, як його святкувати. Чули легенди про квітку папороті, водяного та русалок. Хлопці хоча б раз стрибали через багаття, а дівчата — пускали вінки по воді.

Саме завдяки такій популярності свято збереглося з часів, коли на території України вірили в язичницьких Богів. Після хрещення Русі ніхто б не відмовився від одного з найважливіших та найвеселіших свят року.

Тому християни вирішили прив’язати його до найближчого релігійного свята, яке вшановує пам’ять Івана Предтечі.

Це також досить давнє свято, яке прийшло до нас з іншої культури. Іоану (або ж Івану) Хрестителю в християн відведено аж шість свят на рік! Зачаття, Різдво Івана Хрестителя, Усікновення Голови, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови, Собор Івана Хрестителя після Богоявлення.

Найважливіше із шести свят — Різдво Івана Хрестителя. Саме воно і припадає на Купала, тож не дивно, що дві ці дати пов’язали разом.

Святкування Івана Купала

Свято тепер трактується, як вшанування християнського Івана Предтечі, а не язичницького Божества Купала. Однак, усі святкування залишилися такими, як і були, вони ніяк не асоціюються із сучасною релігією. Ніч на Купала вважають магічною, тож вона наповнена ворожіннями, різними ритуалами та забобонами.

Дівчата плетуть вінки зі свіжих квітів та зелені. Пускають їх по воді, щоби поворожити на судженого. Як попрямує вінок до другого берега — буде чоловік із далеких країв. Як приб’ється до ближчого берега, то чоловік із твого міста. Якщо вінок почне хитатися зі сторони в сторону, то ще доведеться подівувати.

Хлопці та дівчата стрибали через багаття: окремо й разом. Парами стрибали тільки закохані хлопці та дівчата. Стрибки через вогонь завжди символізували ритуал очищення від негативної енергетики, вогонь — це джерело чистоти та сили.

Той, хто знайде в цю магічну ніч квітку папороті — стане найщасливішою людиною в цілому світі та отримає здійснення всіх своїх бажань. Шукати її треба в лісі, де повно злих духів та різної нечисті, що захищає квітку. Тож по своє щастя вночі йдуть тільки найсміливіші.

Забобони: чого не можна робити

На кожне подібне свято, наповнене магічними ритуалами, є свої заборони: чого не можна робити, щоби не накликати на себе нещастя. У ніч Купала не можна спати. Адже всяка нечисть блукає та заглядає в будинки. Той, хто спить вдома — може стати жертвою. Тож треба гучно святкувати біля вогнища.

А жінкам тим паче не можна було залишатися раніше вдома. Тих, які не йшли до вогнища на Купала — запідозрювали в злих чарах. Мовляв, тільки відьми ховаються від купальського багаття.

Також, не можна нічого давати чи брати в борг, повертати гроші. Навіть піднімати з землі знайдені монети не можна — це на всю родину наведе нещастя, у домі всі будуть бідувати.

Прикмети на Купала

Невеличкий дощ у свято, а ще краще, веселка після нього — означають прихильність вищих сил до людей. А от сильна злива, навпаки, вказує на те, що вищі сили засмучені поведінкою людей та не дуже люб’язно до них налаштовані.

Гарна прикмета — щоб уся родина зібралася разом на вечерю за столом. Після цього всі можуть йти гуляти порізно. Але спільна вечеря збереже добру енергетику в сімейному колі.

Де можна відсвяткувати?

У кожному місті, зазвичай, святкування відбувається біля найбільшого берега річки чи озера. У Києві, наприклад, традиційно проводяться гуляння на Трухановому острові. Але відбудуться й різні тематичні заходи: на Арт-Платформі, у Феофанії, на Південному березі Києва та в Національному музеї архітектури та побуту України.

А ви святкуєте Купала? Якщо ні, то долучайтеся цього року — і неодмінно закохаєтеся в це атмосферне українське свято.