Степан Барна: «Після проголошених реформ люди очікують на поліпшення життя»

Керівництво обласної державної адміністрації знову увійшло в етап співбесід. Тепер – уже спільно з керівниками структурних підрозділів ОДА та з головами РДА, керівниками територіальних підрозділів центральних органів влади. Про суть таких співбесід та їхні результати розмова з головою облдержадміністрації Степаном Барною.
– Степане Степановичу, чи вимальовуються вже якісь якісні показники проведеної роботи?
– Я постійно наголошую на тому, що на нинішньому етапі реформування всіх складових організації життєдіяльності нашого суспільства дуже важливо володіти найоб’єктивнішою інформацією про якість кадрового ресурсу управлінців. Тобто, про потенційну здатність членів кожної команди забезпечувати виконання поставлених державою та життям завдань. У цьому ракурсі і визначено алгоритм співбесід. Найперше, ми критично оцінюємо темпи якісних змін, які відбуваються в різних галузях та сферах, і в нашій області, зокрема. Скажімо, у сільськогосподарському виробництві, де продовжує превалювати сировинне виробництво, монокультурний експорт… Чи в пасажирському перевезенні, де «тіньова» економіка і безкультур’я подекуди аж зашкалюють…
Треба пришвидшити й успішне завершення реформ із децентралізації влади, але в комплексі з адміністративно-територіальною, земельною реформами. Тобто, не поодинці братися за наведення ладу в різних галузях, а в комплексі вирішити існуючі проблеми…
Люди очікують на відчутне і невідкладне поліпшення в наданні їм якісних медичних, освітніх, адміністративних, правових послуг. І це поліпшення мало би бути наслідком проголошених і здійснюваних реформ…
Під час співбесід ми вимагаємо відповідальнішого ставлення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до використання фінансових ресурсів, залучених в область із державного бюджету на реалізацію інфраструктурних проектів. Також вимагаємо наведення порядку та дотримання законності щодо експлуатації земельних ресурсів, кар’єрів, водних плес…
Ось усе це ми детально, принципово і прискіпливо аналізуємо під час співбесід, робочих нарад. А підсумки соціально-економічного розвитку області у 2017 році підіб’ємо у січні 2018 року, врахувавши і ті прогнози та перспективи, які окреслювали керівники районів, департаментів та управлінь ОДА. Думаю, тоді буде логічним визначити і рівень відповідальності кожного за якість управлінської роботи, її результативність, що обіцяю зробити об’єктивно і принципово.
– Але ж багато якісних змін вже відбувається, проте доводиться долати чималі перепони, особливо політичного, правового, світоглядного характеру… Це такий феномен нашого суспільства?
– Мабуть, що так. На жаль, багато чинників, у тому числі суб’єктивного характеру, гальмують розвиток нашої державності впродовж усіх років незалежності. Правда, є й об’єктивні пояснення дещо повільних темпів реформаторських процесів. По-перше, країни Європи (скажімо, Польща, Чехія) проводили радикальні реформи в усіх сферах суспільного, економічного життя в 1990-х роках, твердо опираючись на потужну підтримку (у тому числі фінансову) світової спільноти та власного народу. Пригадуєте, як президент Польщі Лєх Валєнса неодноразово закликав поляків вийти на вулиці, щоб підтримати вимоги власного уряду до міжнародних фінансових інституцій з тих чи інших життєво важливих питань. І тисячі, мільйони поляків виходили й  підтримували реформаторські дії влади (хоча не всі вони були популярними та легкими). У цьому – у національній єдності – найперша запорука успіхів цих країн.
По-друге, у Польщі чи Чехії на початку 90-х не було такого «феноменального» та всесильного утворення, як олігархат, який в умовах консервації «феодального устрою» (закритої економіки), відсутності верховенства права та існування ефективного й незалежного правосуддя пристосовує країну під себе і безсоромно експлуатує її ресурси… На жаль, в Україні це має місце. І, як з’ясувалося, побороти олігархат не так просто.
Тому, враховуючи досвід європейських країн, вже тепер маємо – і концептуально, і практично – невідкладно вирішувати два найважливіших завдання: прискореними темпами проводити ефективні реформи всіх без винятку складових нашого суспільного дому, а на цій основі – завойовувати максимальну підтримку реформ нашими громадянами, робити їх співучасниками рішучих якісних змін. У цьому контексті рівень управління державними справами має бути особливо високим та відповідальним.
– Але ж певні політичні сили (опозиційні до влади) продовжують займати радикально негативну позицію до будь-яких реформаторських дій чи навіть намірів влади, втягуючи в це чималу частину суспільства. Особливої гостроти сьогодні набуває протистояння, скажімо, на ґрунті пенсійної реформи, реформи системи охорони здоров’я, вирішення «земельного питання»…
– Моя позиція є однозначною: час діяти. Зокрема, і щодо вирішення «земельної проблеми». Треба негайно перейти від непродуктивних дискусій на зразок «мораторій – не мораторій» до обговорення і створення умов, за яких зняття мораторію, по-перше, забезпечить економічний та соціальний розвиток держави, а по-друге,  убезпечить українців від втрати землі.
А це – цілий комплекс питань: успішна судова реформа; збільшення впливів місцевих громад; створення правдивої бази даних про усі землі сільськогосподарського призначення; запровадження цивілізованих кредитних програм для малого та середнього бізнесу; ефективне екологічне регулювання; антимонопольні обмеження; антиспекулятивні заходи – рамки запобігання перепродажу землі з метою наживи…
Лише за цих умов і такого підходу ми дамо чіткі та правдиві відповіді і на «земельне» питання, і на всі інші найгостріші запити сьогодення. А не робити нічого – це безвідповідально, навіть аморально… Світ стрімко розвивається, маємо унікальні шанси влитися в це ефективне річище порядку та прогресу. Невже вкотре втратимо цю історичну нагоду?!
Розмовляв Володимир БАВОРІВСЬКИЙ