«Соловейко з одним крилом»

Адаптація дитини у сім’ї та в школі
Лесикова роль у фільмі «Соловейко з одним крилом»

Наше суспільство багатогранне та різноманітне. Але часто більшість із нас не помічає, що поряд є ще й інші люди – з особливими потребами. Саме цій проблематиці  і було присвячено круглий стіл «Адаптація дитини з особливими потребами у шкільному середовищі Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв ім. Ігоря Герети». Ініціаторами та організаторами заходу стали батьки такої дитини  Анатолій і Люба Венгриновичі та педагогічний колектив школи, в якій навчається їх син Лесик.
До участі  долучилися громадські діячі, депутати, представники облдержадміністрації, обласної ради, Тернопільської міської ради.
– Наша держава зобов’язана дати можливість кожній дитині реалізувати свій потенціал, бути корисною суспільству. Водночас наше сьогодення – це зміна орієнтацій в освіті – освіта для всіх, школа для всіх, – такими словами розпочала захід заступник директора з навчально-виховної роботи Н.Т.Орос.
Далі Наталія Теодозіївна розповіла про  особливого школяра Лесика,  учня 6 класу. Окрім вивчення загальноосвітніх предметів, він ще навчається на музичному відділі (освоює вокал). У хлопчика проблеми із зором (бачить лише на 10%), але у нього чудове мислення, уява, прекрасна пам’ять. Лесик прочитав присутнім  вірш О.Юріна «Ми переможемо». Також продемонстрував свою вокальну майстерність, виконавши українську народну пісню «Ой, на горі та женці жнуть».

Присутні аплодували, розуміючи, що такого прогресу досягнуто завдяки праці багатьох людей, передусім, самовідданим, щоденним зусиллям батьків. За словами батька хлопця Анатолія Венгриновича, у  Лесика дитячий церебральний параліч.  Йому важко читати, малювати, грати у футбол. Але син – молодець, він старається, докладає багато зусиль, і йому все вдається. Окрім проблем зі здоров’ям, у хлопчика є й інші життєві негаразди. Саме про них він намагається розповісти іншим, беручи участь у відеопроекті за казкою Олега Романчука «Соловейко з одним крилом».
Батько зазначив, що фільм розповідає про сім’ї, в яких є діти з особливими потребами, про те, як сприймають таких людей у суспільстві. Тож спільними зусиллями Лесика, його батьків, а також волонтерів-однодумців на основі цього твору було знято в домашніх умовах мультфільм, пластилінові фігурки головних героїв (пташенят) для якого допомагав ліпити Лесик. Керувала процесом створення анімаційних персонажів Ольга Мельничук, керівник гуртка «Кераміка» школи народних ремесел. Вона розповіла, як вчила Лесика «бачити» пальчиками, не здаватися, не зупинятися. І результат перевершив сподівання. Глядачам продемонстрували фільм «Соловейко з одним крилом».
Після перегляду Анатолій Венгринович додав, що у створенні фільму брали участь і однокласники сина: Ірина Жигайло, Анастасія Геращенко та Олексій Зінчук. Діти поділилися враженнями про роботу над спільним проектом та змінами, які відбулися у їх стосунках з Лесиком. А коли подивилися мультик усім класом, дружнішими стали взаємини між усіма однокласниками.
Розповіла про особливості роботи з учнями і  класний керівник Анна Бабій. Вона веде цілеспрямовану роботу щодо формування у школярів толерантного ставлення до особливих дітей. Проводить позакласні заходи,  використовуючи такі  ігри, щоб учні краще розуміли, як живеться Лесику, більше допомагали хлопцеві та  підтримували його.
Своїм досвідом роботи із особливим школярем  поділилась і Марія Багрій, учитель математики: «Лесик  швидко запам’ятовує формули і правила, легко розв’язує приклади і задачі. Адже в нього добре розвинена уява, логічне мислення та пам’ять». Оксана Купецька, викладач з вокалу, зазначила, що Лесик – талановита і працьовита дитина, тому йому підкорюються найскладніші вокальні партії.
Шість років колектив Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв ім. Ігоря Герети працює з Лесиком. Вчителі не мають спеціальної освіти, нема у закладі й асистента вчителя – корекційного педагога, відсутня відповідна матеріально-технічна база. Але педагоги вчаться працювати з такими дітьми: надають всебічну допомогу, звертають увагу на можливості дитини, проводять роботу з учнями. Оскільки Лесик бачить погано, вчителі готують завдання переважно в усній формі, створюють збільшені таблиці. Батьки самостійно роздрукували спеціальні зошити, підготували аудіозаписи підручників.
Мати Лесика, Люба Венгринович, зазначила, що більшість навчального матеріалу для сина їм доводиться готувати самостійно, бо держава не забезпечує ні спеціальними підручниками, ні зошитами. Але з кожним роком, завдяки співпраці з учителями й учнями, син тішить своїми досягненнями, а також може вільно спілкуватися з ровесниками. Однокласники ставляться до нього, як до рівного.
Та головним залишається питання рівня розуміння, сприйняття цих дітей суспільством. Потрібна широка державна просвітницька кампанія, спрямована на формування толерантного ставлення до особливих дітей, на забезпечення рівних прав.
Наталія Шідловська, голова громадської організації «Спілка батьків дітей, які хворіють дитячим церебральним паралічем, «Крила ангела», зазначила, що є діти з різними формами хвороби. Одні можуть навчатися у загальноосвітніх закладах звичайного типу, інші мають перебувати під постійним наглядом, тому повинні функціонувати й реабілітаційні центри. Заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа і заступник міського голови Леонід Бицюра зауважили, що проблеми таких дітей сьогодні вирішують власними силами батьки й учителі, а системної підтримки від держави нема. Загалом усі учасники круглого столу були одностайні: діти з обмеженими можливостями – це проблема не тільки батьків і школи, а й держави, суспільства.
Ірина ЛЕНЬКО, вчитель Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв ім. Ігоря Герети
На фото: Лесик (другий справа) з однокласниками, які брали участь у створенні анімаційного фільму
«Соловейко з одним крилом» можна переглянути на:
https://www.youtube.com/watch?v=edWi7NrQKlA.