Чоловіка судили за те, що будучи солдатом військової служби за контрактом, в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення – без поважних причин не з`явився вчасно на службу до військової частини. Був відсутнім із серпня до грудня 2022 року. Тернопільський міськрайонний суд засудив його за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці) із застосуванням статті 69 КК до двох років позбавлення волі. Згодом Тернопільський апеляційний суд на підставі статті 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. При тому апеляційний суд урахував те, що засуджений є учасником бойових дій, за час проходження служби нагороджувався грамотами і відзнаками Президента України, не має негативних характеристик за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Суд взяв до уваги і запевнення засудженого про готовність далі служити. Загалом солдат пояснював відсутність за місцем служби незадовільним станом здоров’я.
З таким рішенням не погодилася прокуратура. Її представник подав касаційну скаргу, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м`якості призначеного покарання. Він поставив вимогу скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. Зокрема прокурор обґрунтовував це тим, що, дійшовши висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, апеляційний суд необґрунтовано врахував його твердження у судовому засіданні про бажання продовжувати військову службу і не з`ясував обставин, які б підтверджували дійсність відповідних намірів. Тоді як до військової служби той так і не повернувся, і 25 жовтня 2023 року був звільнений із неї, що свідчить про умисне введення ним суду в оману з метою уникнення більш суворої відповідальності.
Ще один аргумент прокурора: під час дії у країні воєнного стану злочини, аналогічні вчиненому засудженим, негативно впливають на боєготовність підрозділів ЗСУ, що загрожує безпеці цивільного населення, територіальній цілісності і суверенітету держави. За таких обставин звільнення винного від відбування покарання з випробуванням не сприятиме запобіганню вчиненню нових злочинів іншими особами, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України є неприпустимим.
З такою позицією погодилися у Верховному Суді. Відтак касаційну скаргу заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону задовольнили й ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 4 жовтня 2023 року скасували. Призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Між тим, у Верховній Раді пропонують під час війни надати можливість звільняти військовослужбовців від кримінальної відповідальності за вчинене вперше правопорушення у вигляді самовільного залишення військової частини або місця служби та дезертирства.
Відповідний законопроєкт №11322 про внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших законів щодо удосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану зареєстровано у Верховній Раді, повідомляє сайт парламенту.
Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, його автори пропонують внести зміни до законодавства для надання правових підстав для можливості звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за вперше вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби) та 408 (дезертирство) Кримінального кодексу, за умови їх щирого каяття та бажання повернутися до проходження військової служби.
Згідно з пропонованим доповненням до ст. 401 Кримінального кодексу України, особу, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 та 408, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо до закінчення досудового розслідування вона добровільно заявила слідчому чи прокурору про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби і командир (начальник) військової частини надав письмову згоду на продовження проходження служби такою особою.
Зміни до ст. 286, 287 Кримінального процесуального кодексу пропонують унормувати процедуру судового розгляду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які заявили про свій намір повернутися до військової частини або до місця служби для проходження продовження служби. При цьому загальний судовий контроль за розглядом таких клопотань залишається в межах, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також зберігається можливість апеляційного оскарження ухвалених судових рішень.
У супровідному документі до законопроєкту зазначається, що лише протягом січня-квітня 2024 року органи досудового розслідування та прокурори вже зареєстрували 10 584 кримінальні провадження за статтею 407 Кримінального кодексу (самовільне залишення військової частини або місця служби) та 7 306 кримінальних проваджень за статтею 408 Кримінального кодексу (дезертирство). Загалом наразі у провадженні органів досудового розслідування перебувають майже 19 тис. кримінальних проваджень за вчинення військових кримінальних правопорушень.