В основі свята — «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і назва Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського. Слово «Благовіщення» означає добру, радісну звістку. З цього свята починається вся історія народження і виходу Месії у світ, тому це свято є одним із найважливіших.
Цього року свято припадає на час Великого посту. На великі свята піст значно послаблюється. Кожна церква і кожна конфесія по-своєму звертає увагу на те, як ми повинні дотримуватися посту під час таких свят. Піст — це, насамперед, очищення душі. А щодо споживання страв, можна їсти такі страви, що заборонені під час посту. Бо на Благовіщення піст послаблюється.
У церквах у цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб “чули” весну. За переказами, якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт – цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
Благовіщення — одне із найрадісніших свят, з ним пов’язано багато різних прикмет і звичаїв. Кажуть, на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть».
За народними віруваннями, у цей день Бог “благословляє всі рослини”, тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і досі дотримуються цього давнього звичаю. Старі люди колись у цей день навіть боялися випадково взяти насіння в руки. Казали, коли торкнутися бурякового насіння, то виросте не солодкий буряк, а гірка редька. Вважали, що на Благовіщення Бог «розмикає» землю і, розкривши небеса, нахиляє голову до самої землі, щоб зігріти її своїм теплом.
Джерело: wz.lviv.ua