Сьогодні – Воздвиження Чесного Хреста Господнього на мапі Тернопілля

27 вересня відзначатимуть храмовий празник – Воздвиження Чесного Хреста Господнього – у 40 населених пунктах Тернопільщини. Варто зазначити, що там  розміщені унікальні храми, зокрема пам’ятки архітектури національного значення – у Тернополі (Надставна, кін. 16 ст.), Копичинцях (1630 р., дерев’яна), Бучачі (1771 р.), а також дерев’яні церкви: у містах Кременець (1889) і Монастириська (1892), селах Швайківці (1730) Чортківського, Пліхів (1742) Бережанського районів, Носівці (1760-і) Зборівського, Угриньківці (1769 р.) Заліщицького, Новий Олексинець (1846) Кременецького, Великі Загайці (1864) Шумського, Плиска (1750) і Чайчинці (1776) Лановецького райому, церкву-мандрівницю с. Бобрівники (1890 р., перевезену із с. Олешів на Івано-Франківщині) Монастириського району та ін.
Чому дерев’яні храми будували без цвяхів?
До речі, особливістю майже усіх дерев’яних церков було те, що майже всі вони були зведені без жодного цвяха. Варто зауважити, що навіть бані кріпилися здебільшого дерев’яними цвяхами, бо поважні господарі, які керували будівництвом церков, не хотіли, щоби залізні цвяхи вбивали у дерево, як це було в історії з Ісусом.
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у с. Монастирок Борщівського району, що приваблює туристів давньослов’янським перечним храмом, також унікальна – у ній зберігається чудотворна ікона Матері Божої.
Традиції святкування і чому «Хрест Животворний»
Свято Воздвиження належить до 12 великих. Історики вважають, що дві події лягли в основу встановлення свята: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення його з Персії до Єрусалиму у 7-му столітті. За переказами, під час розкопок була знайдена печера, де був похований Ісус, а поруч три однакових хрести. Тому важко було дізнатися, який же з них Ісусів. Допомогло диво: хвора жінка доторкнулася до одного з хрестів і зцілилася. Так і з’явилася назва – Животворний Хрест.
Слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд прославляння Хреста Господнього.
У народі говорили, що на Воздвиження осінь літо відсуває. За три дні до свята збирали всі овочі з поля, щоб ранкові заморозки не знищили урожай. Залишали лише ріпу. Від цього дня займалися заготівлею капусти на зиму.
Згідно з народними повір’ями, цього дня не можна ходити в ліс, оскільки на південь не тільки летять птахи, а й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.
Свято Воздвиження нагадувало про Христове розп’яття і смерть, тому з найдавніших часів стало звичаєм цього дня дотримуватися суворого посту. У церквах ставлять свічку до ікони Воздвиження Хреста Господнього і моляться за здоров’я.
Тож здоров’я та благополуччя усім нашим родинам!
 Віктор КУЛИК