Сьогодні на Тернопільщині відзначають Усікновення глави Іоанна Предтечі

Історик і релігієзнавець Ігор Козловський поділився своєю думкою: «Жертовна смерть пророка була за його віру, за його позицію, і Іоанн Хреститель – це є втілення і надії, і любові, і поста, і молитви, тобто перед нами зразок людини, яка йде на смерть заради істини. І тому сама церква розглядає його як праведника. Для християн це також нагадування того, що це не просто смерть, а він перероджується у вічність, і тому це свято не обов’язково є тим, що викликає у нас радість, земну радість.

Фігура Іоанна Хрестителя увійшла у традицію як той, хто з одного боку був тим, хто вказав на Ісуса Христа, з іншого боку він був безкомпромісною людиною, яка постійно критикувала владу, і потерпала від нього влада. Саме за це він втратив свою голову.

Ми знаємо, що Іродіада вимагала, щоб за танець, який її дочка Соломія танцювала, дали голову пророка… Це сказала Соломія, щоб догодити своїй матері – передати їй такий довгоочікуваний подарунок. Традиція говорить, що Іродіада, коли отримала цю голову, проколола язик пророка. Він же був пророком. Але все одно, це свято нагадує, що зло має свою силу тільки тимчасово. Остаточно все одно буде добро і буде світло, тобто перемога світла буде остаточною. А зло – це тимчасово. Тому цей день є важливим для християн.

Почнемо з того, що християнська церква шанує пророка тричі на рік: 6 жовтня – день його зачаття; 7 липня – день його народження; 11 вересня – день його смерті.

Існує традиція: вважати днем пам’яті святих дати, коли вони вирушили у вічність. Православна віра влаштована так, що день смерті – це день народження, але заново, в іншому житті.

Якщо поглянути у церковний календар, то неважко побачити, що переважна більшість дат святкування пам’яті святих припадає на день їх упокоєння, тобто смерті. Це пов’язано з твердим переконання Православної Церкви в тому, що після Воскресіння Ісуса Христа смерті, як якогось трагічного кінця, більше не існує. Те, що люди називають смертю, це не завершення, а початок, це мить переходу від земного буття до буття вічного. Грішники в цій вічності перебуватимуть у нескінченному стражданні. А от праведники, а серед них одним з перших є святий Іоанн Хреститель, перебувають у нескінченному блаженстві з Богом.

З одного боку, усічення глави Іоанна Предтечі за наказом нечестивого Ірода, це злочин. Але самому святому Іоанну цей злочин не пошкодив, а лише до всіх цих чеснот додав ще й мученицький вінець. І вся подальша історія чудес від нетлінних мощей святого Івана Хрестителя підтверджує це.

Згідно з традиціями у православній церкві,  він був великим постником. Ми ж пам’ятаємо, як у Євангеліє про нього написано, що він постував постійно у пустелі, і це означає, що сам день цей також є днем суворого посту. Це суворий піст у пам’ять про Іоанна Хрестителя (Іоанна Предтечі).

Православні церкви в цей день проводять богослужіння, віруючі дотримуються суворого посту. Під забороною знаходяться будь-які продукти і напої червоного кольору, фрукти і овочі, що за формою нагадують голову.

Не рекомендується в цей день користуватися гострими предметами. Танцювати і співати не можна. Якщо вам потрібно викопати картоплю, зібрати яблука – заплануйте це  на іншу дату.