Сьогодні день, коли Америка стала іншою

20 років тому, 11 вересня 2001 р., тероризм завдав підступного і не позбавленого похмурої символіки удару в самісіньке серце оплоту світової демократії – два захоплених екстремістами авіалайнери врізалися в дві будівлі World Trade Centre, забравши життя близько 3 тисяч людей.
Навряд чи міг передбачити американський режисер Майкл Бей, що створений ним кількома роками раніше блокбастер «Армагедон» стане пророчим. Як у фільмі з Брюсом Уіллісом, в якому астероїди з глибин космосу страхітливими вогняними снарядами падали на Нью-Йорк, так і в реальному житті несподівана атака на всесвітньо відомі будівлі спричинила  руйнування, паніку і жах. В ті хвилини поставало запитання: хто це зробив?
За нелюдською жорстокістю скоєного, повною зневагою до чужих і своїх життів одразу ж простежувалися обриси якогось фундаменталістського ісламського формування. Тоді ще не дуже часто було чути про «Аль-Каїду», хоча вона вже встигла скоїти декілька терактів проти військовослужбовців США на Близькому Сході та у Африці.  Після 11 вересня 2001 р. ця назва стала чимось на кшталт страховиська для християнського і для всього цивілізованого світу загалом. А тоді, в перші дні після трагічної події:
– увесь світ облетіло фото, на якому помічник президента Дж. Буша повідомляє йому про те, що сталося;
Америка почала встановлювати число й імена жертв і називати своїх героїв: пожежників, поліцейських, пасажирів ще одного загиблого літака, які спробували завадити терористам спрямувати його, ймовірно, в будівлю Капітолію;
– США одразу ж почали «обкладати» червоними прапорцями людину із зовнішністю середньовічного мислителя і лікаря Авіценни – лідера «Аль-Каїди» Усаму бен Ладена. Його впродовж тривалого часу вистежували в горах Афганістану й Пакистану; неправдиві повідомлення про його смерть неодноразово з’являлися в ЗМІ, аж поки 1 травня 2011 його таки справді не ліквідував підрозділ особливої групи швидкого розгортання США;
– Америка одразу ж оперативно відреагувала і зробила значно жорсткішими правила польоту на повітряних суднах і перевірку в аеропортах – не виключено, що їхня дотеперішня надмірна м’якість або ж нехтування ними дали терористам додатковий шанс;
– по радіо й з телеекрана тоді часто лунала пісня Глорії Гейнор «I will survive» («Я переживу»).
Америка поступово оговтувалася від страшної біди…
3 листопада 2014 р. на місці, де раніше стояли вежі-близнюки World Trade Centre, було відкрито Вежу Свободи, яка піднеслася вгору на 541 метр, – центральну будівлю в новому комплексі Центру міжнародної торгівлі – як нагадування терористам, що головної своєї мети вони не досягли. «Вони вважали, що демократія – це наша слабкість. Але вони помилилися – це наша сила», – сказав один американський політик. Велична будівля Freedom Tower на місці трагедії 20-річної давнини – переконливе свідчення цього.
Ігор ДУДА