Скоро ЖЕКів не буде, натомість у безробітних є шанс стати управителями

В Україні нині налічується  239 тисяч багатоквартирних будинків. Загалом 47,5 відсотків населення України мешкає у багатоквартирках. При цьому 80% цих будинків потребують капітального ремонту. Тобто новобудов є лише 20 відсотків, їм допомога  з ЖЕКів потрібна якраз найменше. Однак на них уже «поклали око» ті, що зводять новобудови, розуміючи, що мороки з такими будинками не багато, а зиск можна отримати.
Інша тема – створення ОСББ і призначення управителя: можна когось знайти з поміж своїх співмешканців, можна залучити когось зі сторони. ОСББ також зручність для «молодих» будинків. А як бути з житловим фондом, який нині дуже зношений? Роками споживачі комунальних послуг платили великі гроші за них. Вони, ці гроші, кудись йшли. А нині результат такий є – беріть у власність житло, що потребує капітальних ремонтів, і робіть, що хочете, ви ж власники будинку і несіть відповідальність за нього…
Як тепер управляти багатоквартирним будинком?
На жаль, переважна більшість людей нині вважає, що я господар тільки своєї квартири. Законодавець же вирішив по іншому. До 1 липня українці  мають обрати управляючих своїми будинками. Багато мешканців про це навіть не чули…
З 1 липня 2015 року набрав чинність Закон України «Про особливості здійснення прав власності мешканцями багатоквартирних будинків». Відтак стартувала реформа ринку житлово-комунальних послуг. Відповідно до прийнятого закону до 1 липня 2016 року мешканці багатоповерхівок повинні вирішити, хто буде керувати їх будинком. Суть реформи — ліквідувати існуючі ЖЕКи, щоб люди самостійно займалися господаркою у своїх будинках. Самостійно, або з допомогою інших структур, яким вони передадуть відповідні повноваження.
Отримавши свідоцтво про приватизацію своєї квартири, чи маючи право власності на неї, купивши житло, чи отримавши його у спадщину, людина стає співвласником й іншого майна – стін, підвалів, горища, сходового  майданчика, ліфта. Отож, співвласники повинні відповідати за свій будинок загалом, а не окремо взятої квартири, як було у минулому. Тепер не може бути так, що у будинку всі квартири  приватизовані, а сам будинок належить міській раді.
Згаданий вище закон дає можливість мешканцям багатоповерхівок визначати управителя будинку. Це фізична особа-підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
Управителя можуть визначити або ж самі власники будинку, або його призначить орган місцевого самоврядування. В останньому випадку житлові будинки, швидше за все, залишаться на обслуговуванні ПП, які в народі називають ЖЕКами. Але управління будинком може стати не такаю легкою справою, як здається на перший погляд.
Не голос, а квадратні метри
Законом передбачено чимало змін у взаємовідносинах між сусідами багатоповерхівок. Якщо раніше кожен власник квартири мав один рівний голос, коли вирішувалося питання спільне для всього будинку, то тепер вага голосу при прийнятті рішень розподіляється згідно з пропорційністю  площі нерухомості. Тобто, якщо людина сплачує більше, то і вага її голосу – більша. Але й відповідальність – також.
Виходить, у будинку може жити 20 осіб. З них 10 мають однокімнатні квартири, дев’ять – трикімнатні, а один – 5-кімнатну. Так ось, голос останнього буде переважати над кількома голосами власників однокімнатних квартир.
Як можна прийняти рішення, якщо мешканці будинку не прийшли на збори. Раніше рішення могло бути прийняте тільки якщо був кворум і більшість проголосувала. Тепер можна  впродовж 15 днів обійти квартири і дозбирати підписи за рішення під час письмового опитування. Потім підсумовуються всі голоси разом.
– ЖЕКи, а нині це приватні підприємства, у такому форматі, як вони є зараз, влітку будуть ліквідовані. – каже  заступник директора департаменту – начальник управління житлово-комунального господарства департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження облдержадмінстрації Орест Куриляк,-  До 1 липня нинішнього року тим будинкам, які не будуть мати управителя, де мешканці не визначаться, на конкурсних умовах місцеві органи влади оберуть відповідну  організацію.  Якщо її діяльність, чи робота управителя не влаштують, завжди можна  змінити їх. Однак варто зазначити –  Закон прийнято, а відповідних підзаконних актів ще бракує. Тому, як тільки на рівні держави ситуація остаточно проясниться, фахівці галузі проведуть масштабну роз’яснювальну роботу.
 
Що таке ОСББ і з чим його «їсти»?
 
В Україні уже давно працюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), щоправда їх відсоток так і не став масовим, тому ті, хто не обєднався, мають чимало запитань. А членів  ОСББ здебільшого все влаштовує, принаймні вони платять гроші за комуналку, отримують звіт за їх використання і впливають на ситуацію.
У ОСББ є людина, яка отримує за цю роботу зарплату (її управителю встановлюють на загальних зборах мешканців), у ЖЕКах – є люди, які отримують за таку ж роботу кілька зарплат. Якість послуг – взагалі окреме питання…
Як свідчить практика, члени ОСББ платять менше, як  ті, хто користується послугами ЖЕКів. А результативність від діяльності суттєво відрізняється: ЖЕКи гроші беруть, а послуг надають мінімум, тоді як у ОСББ кожна копійка на рахунках працює на результат.
До слова, сьогодні в Тернополі є приблизно 400 ОСББ, але не всі вони працюють ефективно. Тому мешканці багатоповерхівок можуть піти трьома шляхами: створити ОСББ, визначити управителя або ж перейти під протекцію приватних підприємств, які обслуговуватимуть житловий фонд.
І недорозумінь чимало – законодавчо не вирішено, як стягати борги з неплатників, як бути з тими, хто отримує субсидії. Якщо частина жителів не платитиме за утримання будинку, то це буде проблемою усіх співвласників. Або якщо у багатоповерхівці зупинився ліфт і потрібно придбати дорогу запчастину, мешканці мають купувати її за власний кошт. Це дещо тривожить.
 
Хоча керівники ОСББ, які мають досвід роботи у житловій сфері, кажуть: не такий страшний вовк, як його малюють. Головне – знайти справді компетентну та ініціативну людину і всі проблеми можна вирішувати.
Пенсіонери – за ЖЕКи, молодь – за ОСББ
Однак соціологічні дослідження з даної проблематики свідчать, що пенсіонери, а це здебільшого власники старого житла, в основному «хрущовок», бояться сам на сам зостатися зі зношеним житловим фондом. До того ж вони звикли, що у разі потреби можна задзвонити у ЖЕК і звідти хтось, колись, та таки прийде. Вони не готові брати на себе відповідальність за увесь будинок. Молодь навпаки – обома руками за зміни та реформи у галузі.
– Коли будинки з часом почали «розвалюватися», – каже пенсіонерка Оксана Братик,- влада вирішила  скинути їх на плечі мешканців. У моєму будинку живуть майже самі пенсіо­нери, отримують від держави субсидії, вони ні копійки не дадуть на ремонтні роботи. А якщо станеться якась серйозна аварія? Як тоді бути? Хто буде платити за ремонти? ОСББ доцільно створювати хіба що у новобудовах.
– Аби у квартирі було тепло і водночас приходили менші рахунки, кожен власник повинен дбати не тільки про власне житло, а й про під’їзд, дах, сходову клітку. – вважає 30-річний Олег Герасимів,- Тому потрібно створювати ОСББ, ЖЕКи показали свою неефективність, самі споживачі повинні братися за керування будинком,  встановлювати теплові пункти, обліковувати енергоносії, думати про економію.
Перед людьми нині постає складне питання – який же шлях обрати? Чи довірити своє майно та кошти на комуналку, наприклад,  сусідові, який, можливо, не зовсім компетентний у такій справі, але готовий стати управителем. Чи довіритися приватному підприємству, яке візьме на себе всі функції колишніх ЖЕКів. Головне, щоб нас у черговий раз під виглядом реформи не обвели довкола пальця.
Галина ВАНДЗЕЛЯК