Щоб було тепло і не дуже дорого

Кожен опалювальний сезон актуалізує проблему енергоефективності. Цьогоріч на тлі світової енергетичної кризи, дорогого газу та мінімальних запасів вугілля в Україні питання постає особливо гостро. Енергоефективні заходи здатні зробити наші оселі теплішими і допомогти заощадити гроші.

Проблема, що стосується кожного

Енергоефективність – це раціональне споживання енергоресурсів. Наприклад, опалення будинку меншою кількістю енергії або більш економне споживання електрики. Загальний рівень енергоефективності в країні залежить від кожного споживача енергії, і, на жаль, досі в Україні він доволі низький.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов пояснює: «Сьогодні Україна споживає на 30% більше енергоресурсів, ніж інші країни Європи. Причина — застарілий житловий фонд, неефективні адмінбудівлі та енергозатратні комунікації. Цю проблему треба вирішувати, бо саме вона робить нас енергетично залежними».

Тривалий час в країні не було державної енергоефективної політики, а самі українці не були готові вкладатись у цю сферу.

«Потрібно було десятки років, наприклад, щоб переконати більшість українців, що металопластикові вікна є вигідним вкладенням грошей як з точку зору більшого рівня комфорту, так і енергоефективності. Скільки часу ще потрібно, щоб усі зрозуміли, що вкладення в інші заходи підвищення рівня комфорту та енергоефективності, аж до комплексної модернізації домівок, є ще більш вигідними? Й наразі ми говоримо про важливий, але лише один із сегментів економіки, де є очевидний резерв енергоефективності. А інші сегменти – комунальне господарство, промисловість, інфраструктура урбаністична та транспортна?» – наголошує голова Державного агентства з енергоефективності Валерій Безус.

«Теплі кредити» і децентралізація

Експерти кажуть, що, попри низький рівень енергоефективності, ситуація покращується з 2014 року, коли держава почала видавати українцям так звані «теплі кредити». Спочатку гроші можна було витратити тільки на заміну газових котлів на твердопаливні, згодом програму розширили на придбання іншого устаткування і матеріалів. Зараз кредит можна використати на купівлю радіаторів опалення, регуляторів температури повітря, лічильників, вікон та дверей з енергозберігаючим склом та ще багатьох енергоощадних матеріалів. У 2021 році банки видали «теплих кредитів» на 400 млн грн. Наразі розглядають продовження програми на 2022 рік.

Зі стартом децентралізації також зріс попит на регіональні програми з утеплення. Експерти кажуть, що громади особливо зацікавлені в енергоефективних заходах, це дає змогу знизити енергоспоживання і заощадити кошти місцевого бюджету. Проєкти з енергоефективності фінансуються як державою, так і міжнародними партнерами, зокрема, у рамках спільного проєкту з Європейським інвестиційним банком «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

 «Велика термомодернізація»

Не стоїть на місці і формування державної політики. Так, у листопаді Президент Володимир Зеленський підписав закон про енергоефективність. Мета закону – стимулювати енергоефективність у всіх секторах економіки. Документ імплементує європейське законодавство, зокрема, встановлює норми моніторингу енергетичної ефективності і термомодернізації будівель.

Закон зобов’язує уряд щорічно передбачати у державному бюджеті видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету. Також уряд має розробити цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду. Підвищення енергоефективності має стосуватись не лише приватних домогосподарств, а й систем централізованого постачання теплової енергії, питної води та водовідведення.

Відповідно до закону, квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити інформацію про енергоефективні заходи. Великі підприємства будуть зобов’язані раз на 4 роки проводити енергоаудит. Органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання з високим класом енергоефективності.

Закон вже набув чинності, а окремі його положення мають запрацювати через рік. Далі – справа за Кабміном. Наразі уряд уже затвердив бюджет на утеплення багатоквартирних житлових будинків у 2022 році.

«На наступний рік закладено 2,7 мільярда з державного бюджету, й аналогічну суму нададуть наші партнери, міжнародні донорські організації. Тобто загалом на наступний рік на заходи з енергоефективності та утеплення житлових будинків буде закладено понад 5,5 мільярда гривень», – зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як анонсували в уряді, наступного року програма енергоефективності стане частиною «Великого будівництва» й отримає назву «Велика термомодернізація». У її рамках планують утеплити тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садочків та лікарень. Загалом за наступні три роки держава планує вкласти в програму енергоефективності понад 100 млрд грн.

Експерти кажуть, попри повільні темпи, процес підвищення енергоефективності в Україні запущено. З’являється все більше нових якісних будівель, старі утеплюють, українці все більше зважають на економію ресурсів. І, головне, приходить розуміння, що справа не тільки у платіжках за тепло, а й у комфорті.