Що насправді криється за скоєним суїцидом?

Кожне повідомлення у ЗМІ про чергове самогубство завжди є важким для сприйняття. А коли з життя йдуть підлітки, то й поготів. Хочеться вірити, що інформація, якою хочу поділитися, врятує комусь життя. 
Одного разу за допомогою звернулася молода жінка, яка  останні роки перебувала у стані глибокої депресії, її не покидали думки про самогубство. Вона мала трьох дітей від різних чоловіків. Наймолодшій тільки два роки. Але найстрашнішим було те, що зрідка ловила себе на підступній думці: заподіяти дитині шкоду… Почали ретельно розкладати «на полички» прожиті роки. З’ясувалось, що її мама була не просто суворою, а іноді навіть жорстокою. Дитинство для маленької Інесси було настільки нестерпним, що у 10-13 років у неї уже з’являлися суїцидальні думки, які нікуди не зникли й у дорослому житті – не дають спокою  й дотепер. І тут, УВАГА! Звертаюсь до батьків. Я можу навести безліч прикладів зі своєї практики, коли саме у цей перехідний вік підлітки дуже часто опиняються на межі розпачу і розчарувань, а ще – на самотині. Коли батьки не знаходять спільної мови із власними дітьми, повірте, це більше, аніж душевна катастрофа… Катастрофа, що потім переслідує все життя.
Зазвичай, діти, які обділені увагою в сім’ї, надто вразливі у соціумі. Вони легко ображаються на всіх і все. І це може тривати не один рік, а добрий десяток, якщо не більше. Симптоми незвичної поведінки не можна не помітити: закритість і небажання спілкуватись. У жодному разі не треба підсилювати ситуацію, а йти на зустріч: головне – м’яко, толерантно, з любов’ю. Іншими словами – бити в «усі дзвони». Коли з’являється суїцидальна думка, у біополі з’являється згусток дуже низькочастотної енергії. Чим більше подібних думок, тим більшої ваги набирає  «згусток». Позбутися його – не легко.
Але повернімось до історії з маленькою Інессою. Вона не витримала жорсткого натиску у домашньому «вихованні», і як тільки трапилась перша-ліпша нагода – вискочила заміж. Було їй тільки 17. Сімейне щастя виявилося короткотривалим. Після народження первістка молодий чоловік відкрив свій справжній внутрішній світ. У нього на першому місці була пляшка. Найголовніші аргументи у з’ясовуванні будь-яких життєвих ситуацій – кулаки. Відтак, майже щоденні стреси зробили свою справу: новою хвилею відчаю стали накочуватися думки про те, щоб накласти на себе руки. До здорового глузду повертав маленький син, його ніжна усмішка. Згодом – друге заміжжя, народження доньки і знову все не так, як мріялось. Хочу зауважити, що доволі часто психологічно травмовані діти у дорослому житті не можуть створити гармонійну і повноцінну сім’ю. Попри те, багато батьків навіть не замислюються над тим, що сварки, які іноді закінчуються бійками, це – скалічене життя їхніх дітей у майбутньому. Запам’ятайте: кожне грубе слово, образа, приниження –  призводять до стресів, вони нікуди не щезають, а повсякчас накопичуються в інформаційному полі дитини.
Сімейні стосунки не склалися в Інесси і в другому шлюбі. Залишилась вона з двома дітьми на руках. Згодом, нарешті, зустріла справжню половинку, народила дівчинку. Здавалось, чого ще треба? Однак негативні думки не покидають жінку. Вона не дає спокою своєму доброму і врівноваженому чоловікові. З’явилися безпідставні ревнощі. Жінка чітко усвідомлює, що її розумом керують емоції, яких багато накопичилось у підсвідомості.
Пригадується інший сумний випадок: двадцятип’ятирічна дівчина не хотіла жити тільки тому, що з неї всі довкола насміхалися через її надмірну вагу. І найприкріше, що це були не тільки однокласники, сусіди, а й рідні. Від чималих стресів у дівчини й справді порушилася не тільки психіка, а й метаболічна система організму, яка корегує вагу тіла.  І воно стало ще більше набирати ваги…
Просто так думки про самогубство не можуть з’являтися. Завжди є причина. Тому мусить бути велика відповідальність за кожну думку, намір, мовлене слово, дію. А дії бувають такими, що не піддаються жодному аналізу.
Ось ще одна історія трьох поколінь, де від бабусі до внучки передалися суїцидальні вібрації. Одного разу на консультацію прийшла дев’ятнадцятирічна дівчина. Вона була дуже сумною. Причина – перше кохання, вагітність і… аборт. На вимогу рідних. Результат не забарився – депресія і недобрі думки. Після кількох днів спільної роботи попросила прийняти її маму. З’ясувалося, що в період, коли та мала її народжувати, був повний букет домашніх негараздів, що провокували на скоєння негативних вчинків. Забіжу наперед – внучка згодом приведе ще й свою бабусю. Коли тій було 6 років, батьки покинули її напризволяще в далеких родичів. І більше не з’являлися. Вона зізналася, що думки про самогубство переслідували її майже до повноліття. До речі, усі ці жінки так і залишилися самотніми (без чоловіків).
Ось як дії прабатьків можуть вплинути на цілі покоління.  Бо що посієш, те й пожнеш. І найголовніше, маємо бути відповідальними перед Богом за доручених нам дітей. Ми глибоко помиляємось, якщо думаємо, що вони лиш наші. Ми тільки посередники між ними і Богом. Наше завдання – допомогти дітям стати на шлях доброти, чесності, милосердя. А чи ж є лік, якщо сталося все не так, як гадалося? Звісно, є. І він надто древній. Важкі психологічні захворювання – це захворювання Душі. В аптеці ліків для Душі не купити. Вони – всередині кожного з нас. Це – добрі справи і щира усвідомлена молитва. Не механічна, а медитативна, глибока концентрація на кожному слові. І не 3-5 хвилин, а годину-дві. Абсолютна тотальна щирість і відкритість, аби кожна клітинка наповнювалась вібраціями Любові і Світла. І тільки у такий спосіб клітинка розблокується, тобто звільниться від важкої суїцидальної вібрації. Знайдуться ті, які можуть заперечити силу молитви. Однак вищезгадані випадки, і не тільки ці, мають дуже добрий позитивний результат завдяки молитві. Це і є ментальна терапія – медицина майбутнього. Тож слідкуймо за своїми словами і діями, тому що за ними йдуть наслідки. А вони інколи дуже важкі.
Борис СЕМЕНЯК,
інформотерапевт, психоаналітик, журналіст