Різдво – 25 січня, Покрови – 1 жовтня: роз’яснення календарної реформи УГКЦ

Із 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква перейде на новий календар для нерухомих свят. Відтак Великдень та пов’язані з ним свята відзначатимуть так, як і раніше.

А як буде зі святами зі сталими датами, пояснюють у пресслужбі Тернопільсько-Зборівській Архиєпархії УГКЦ.

На рішення перейти на новий календар саме зараз вплинула суспільна зміна, яка відбулася за останніх півроку. Дискусії щодо дати святкування Різдва були серед українців вже не перший рік. Однак через повномасштабну війну, одностайність українців щодо цього питання почала зростати. Понад 90 % парафіян УГКЦ сьогодні підтримують нову реформу, – йдеться у повідомленні.

Календарна реформа відбудеться у два етапи.

Перший — стосується усіх нерухомих свят (Різдво Христове — 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня тощо), а другий — святкування Пасхи. Наразі між світовими християнськими Церквами ведеться дискусія щодо спільної оновленої Пасхалії, яка дасть змогу всьому християнському світові святкувати Пасху разом. Це рішення має назріти до 2025 року, коли ми відзначатимемо ювілей Нікейського собору 325 року.

Громади, які не готові зараз відзначати свята за новим календарем, матимуть перехідний період до 1 вересня 2025 року, за умови, що такий дозвіл дасть місцевий єпископ.

Але це дозвіл на означений термін — до вересня 2025 року. Тобто навіть та громада, яка просить дозволу залишитися на старому календарі, мусить працювати над переходом до нового, – наголошують у пресслужбі Архиєпархії.

Водночас Блаженніший Святослав висловив сподівання, що Православна Церква України піде слідом за УГКЦ.

Я би хотів, щоб наш досвід календарної реформи міг їм послужити. Ми рухаємося до однієї мети, але різними способами. Нехай ця реформа буде світлом гарного майбутнього”, – таке побажання висловив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у зверненні до вірних у прямому ефірі про календарну реформу.