Про мужицьку арифметику, «прокрустове ложе» та національну ідентичність

Мабуть, не помилюся із припущенням, що чи не кожен провінційний трудяга намотав cобі на вус аксіоми мужицької арифметики. Тож якщо виникне потреба розв’язати задачку із двома невідомими «Ікс» та «Ігрек», де «Ікс»- це спікер парламенту, а «Ігрек» – парламентська коаліція, то наш середньостатистичний виборець не буде пригадувати шкільні формули, а вріжте правду-матінку: «Ікс» + «Ігрек» = позачергові вибори!
А щодо кількості тих доленосних виборів, що відбулися  у ХХІ столітті, то їх не кожен підрахує: парламентських перегонів вже буде зо п’ять, а президентських – лише три набереться. Кожна із виборчих кампаній була цілком демократичною, але перемогу святкували ті політсили, що нахрапом загарбували адміністративний та медійний ресурси, сіяли ворожнечу і паніку, обіцяли молочні ріки і золоті гори. Коли ж ставало зрозуміло, що виборці вже розчовпали ту політичну клоунаду і обов’язково відправлять знахабнілих пройдисвітів на смітник історії, тоді паразитуючий режим не гребував атрибутами авторитаризму. Зокрема, під час останніх парламентських перегонів ЦВК стала заповідником бандитської корумпованої епохи та безпідставно відмовила у реєстрації 97 кандидатам із списку партії із 101, що був легітимно затверджений Конгресом українських націоналістів. Цей метод цинічної розправи над незручним опонентом увійшов в українську історію під назвою «прокрустове ложе плутократії».
Тож поки розпашіла від гризні політична еліта гострить лижі на чергові позачергові парламентські перегони, не зайвим буде нагадати про досі невиправдані очікування 99% українського населення. А ще не завадить звернути увагу українських патріотів на проблему національної ідентичності, зокрема на морально-етичні аспекти культури, передусім попмузики. Як засвідчив цьогорічний відбір на пісенний конкурс «Євробачення»,  методика, що її запровадили члени журі, відкриває широкі перспективи для різних спекуляцій. Бо як пояснити той факт, що фавориту національного відбору Джамалі, творчий потенціал якої сягає рівня Мадонни, Леді Гаги, Ріани, нараховано стільки ж балів, як і посереднім виконавцям.
При цьому Костянтин Меладзе озвучив риторику московських шовіністів, а Андрій Данилко, хизуючись своїми колишніми здобутками, безсоромно зізнавався, що найкращі свої «хітяри» написав під час хмільних загулів. До цього немає діла нікому в Міністерстві культури, котре, мабуть, і досі функціонує за моральними канонами більшовицької номенклатури, яка, за визначенням Симона Петлюри, «…любить пиячити і під парою хмелю виконувати урядові функції…»
    Наші міркування проілюструємо сатиричним доробком учасників медіа-фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки».
Василь НЕРУЧОК,
голова Лановецької районної організації КУНу.
 
Вибір
Обрав собі Президента
Народ одним духом,
Сподіваючись, що він
Не тугий на вухо.
Що почує найменшого
Він громадянина,
Який живе не в хоромах,
А в старій хатині.
Буде закон шанувати,
Творити державу,
Не розтринькає казни
На пусті забави!
Стане батьком знедолених,
Про дітей подбає,
Демократію зміцнить,
Кризу подолає!
Хочуть люди мати шанс
З ним поспілкуватись,
При зустрічі з чистим серцем
Щиро привітатись.
Побажати Президенту
Міцного здоров’я
Та мудрості відвернути
Всяке безголов’я.
Піклуватись про добробут,
Гідність, честь країни,
Встановити мир і спокій
По всій Україні.
Богдана ПОЛІТИКІНА
м. Ланівці
 
Це не наш дивосвіт
З екрана нахабно сміється огида –
Закриємо очі, і мовим: «Талант…
Ох, вража Сердючко! Ні честі, ні стиду.
Повір: не мистецтво, це – хижий мутант!»
А там, лиш поглянь: дикий звір-кровопивця
Вимотує нутрощі на барабан…
Ех, смачно б тому надавати по пиці!
Гидоту оту хто впустив на екран?
І робимо «міну» невинну – хороші..,
Блюзнірство оте – наш теперішній час…
На горі чужому заробимо гроші –
Та власне – яка ваша справа до нас?!
…Не будьмо холодні, відверто байдужі –
Все нині з екрана – не наш дивосвіт;
Були в нас звитяжці – хоробрі і мужні,
Супернику гідний давали одвіт!
Мине трохи часу – і щезнуть «Сердючки»!
Мутанти, що сіють зневіру і зло…
І мова вкраїнська – така милозвучна,
Ще нам зазвучить – мов душі джерело!
  Володимир КІРІНДАСЬ
    м. Збараж