Повернення Кременецької Мадонни

Історію Кременця пишуть сучасники, і минулої неділі написана нова сторінка –  відкриття скульптури Скорботної Богородиці (Кременецької Мадонни).
Трепетно і почесно було знімати тканину під час відкриття, співпереживати з присутніми урочисту мить появи скульптури Мадонни на терасі перед храмом на фоні міста та Замкової гори.
Духовний оберіг Кременця встановили зусиллями о. Володимира Буграка, священників та парафіян собору Преображення Господнього, волонтерів. Всі імена жертводавців помістили в капсулу, яка захована у фундаменті скульптури, тому ці люди будуть під особливим захистом Богородиці.
Розмови про спорудження чи відтворення скульптури у колі можновладців, громадських діячів, керівників установ велися ще з 2012 року, були грандіозні проекти, але всі вони канули в лету.
Автор скульптури – уродженець та почесний громадянин міста Кременець Василь Горбачов за свою творчу роботу не взяв платні.
Щодо історії, то інформації про Кременецьку Мадонну мало. На початку ХVІІІ ст. в Кременці єзуїти відкрили невелику місію, що нараховувала кілька ченців. Її завдання було підтримка і поширення католицизму через освіту. У 1731–1753 рр. єзуїти побудували монастирський комплекс у стилі бароко і перетворили його в колегіум.
Перед храмом була тераса, обрамлена балюстрадою, яку творили 32 кам’яні колони, поєднані між собою металевою решіткою. У самому центрі тераси на високому цоколі з тесового каменю з 1768 р. розташовувалася фігура Мадонни.
Офіційно автор статуї не підтверджений. За стилістикою скульптура належала до львівської школи Іоана Георгія Пінзеля.
У 1805 р. садибу єзуїтського монастиря віддали Волинській гімназії (ліцею), після його переведення у 1833 р. до Києва, приміщення ліцею перейшло до Волинської духовної семінарії. Ось тоді скульптуру Мадонни перенесли у внутрішній двір Богоявленського монастиря. Мадонна повернулася на своє місце після реставрації лише у 1934 р. і простояла до середини 1950-х рр. Потім безслідно зникла, версій є чимало. На терасі, владою, яка пропагувала атеїзм, було відкрито літній кінотеатр.
На початку 1990-х рр. громадою Преображенської церкви на місці, де стояла статуя Мадонни встановили хрест.
Я не знаю, чи можемо говорити про повернення історичної Мадонни, погляд якої сповнений скорботи,  тепла і турботи в сьогодення, бо її не дуже чіткі зображення маємо з давніх світлин, але точно можу стверджувати про творення сучасної духовної традиції Кременця.
Ірина СКАКАЛЬСЬКА