Дорогою ціною заплатив український народ за суверенність України, яку треба втримати у боях з російським агресором. Своє життя на вівтар нації поклали тільки з Гусятинського району Тернопільської області понад 1200 вояків УПА, які зі зброєю в руках боролися з московитами за свободу України. З кожного із 60 сіл району матері, кохані, батьки, брати й сестри оплакували втрату дорогих людей…
…Колонізатори спочатку не ховали від людського ока полеглих вояків УПА, то їх повстанцям вдалося похоронити, а потім тіла вояків з поля бою забирали і ніхто не знав, куди зайди поділи їх.
У с. Тудорів на цвинтарі, що недалеко церкви св. Миколая, спочиває майже сотня полеглих вояків УПА з кількох районів і областей України. Перших п’ять борців за волю України за християнських обрядом поховав отець Володимир Чорний, уродженець Івано-Франківської області, член ОУН, котрий служив парохом у церкві села Трибухівці Гусятинського району. З часом перейшов на парохію церкви Успенія Пресвятої Богородиці с. Яблунів, де підтримував тісні зв’язки з вояками УПА, станичними краю. 19 квітня 1945 року був заарештований енкаведистами під час Служби Божої у греко-католицькій церкві с. Яблунева. 1950 року загинув знесилений голодом у сибірському кам’яному кар’єрі – придавила вірного сина України вагонетка з камінням.
Історик-краєзнавець Богдан Савка з м. Копичинці за архівними документами і спогадами живих надзбручанців склав «Мартиролог учасників підпілля ОУН-УПА та їх симпатиків Гусятинщини 1940-1953», де зафіксовано 1059 імен полеглих борців за волю України. Зрозуміло, що багато людей, свідків національно-визвольної боротьби 1940-1950-х, померли до дня суверенності країни чи змінили місце проживання, забравши з собою й імена борців за свободу України. Багато вояків і симпатиків ОУН-УПА загинуло у селах Гусятинщини, на Волині, в Карпатах, у містах і селах Галичини, тюрмах і таборах НКВС, Уманській тюрмі…
…Пам’ятник Борцям за волю України на тудорівському цвинтарі відкрили та освятили в 2001 році. У той час ще жили окремі вояки ОУН-УПА, станичні, котрим вдалося повернутися до рідного краю з Сибіру.
З обох боків пам’ятника встановлено 2 мармурові плити з надписами на них. Зліва читаємо: «Тут спить вічним сном майже сотня вояків УПА, які віддали життя за Україну. 1944-1950 рр. ГЕРОЯМ СЛАВА!» Потім йдуть прізвища полеглих вояків. На плиті справа слова з Декалогу: «Здобудем Українську державу, або згинем у боротьбі за неї». СЛАВА УКРАЇНІ! І знову вибито прізвища відомих безстрашних повстанців…
У с.Тудорів полягли такі повстанці: Нападій Степан, «Гайворон» (1945 р., з с.Сухостав), Войчишин Дмитро (1941, з Тудорова), Гончарик Теодор «Соловей» (1944, Тудорів), Крамарчук Михайло «Лобода» (1944, Тудорів), Крушельницький Дмитро (1944, Тудорів), Міщанчук Дмитро (1945, Тудорів), Міщанчук Михайло, «Байда» (1944, Тудорів), Наконічевський Іван, «Ланц» (1945, Тудорів), Паскевич Дмитро (1944, Тудорів), Періжок Микола (1944, Тудорів), Чайка Степан (1945, Тудорів), Чайка Микола, «Підкова» (1946, Тудорів), Швак Іван (1944, Тудорів), Возьний Іван (1945, з Хоросткова), Волошин Дмитро (1945, з Хоросткова), Гончарик Дмитро (1945, з Хоросткова), Гончарик Іван (1944, з Хоросткова), Золочовський Дмитро (1944, з Хоросткова), Каськів Степан (1944, з Хоросткова), Крамарчук Микола (1945, з Хоросткова), Крушельницький Микола (1944, з Хоросткова), Паньків Дмитро (1944, з Хоросткова), Паньків Іван (1944, з Хоросткова), Періжок Павло (1944, з Хоросткова), Пшоняк Михайло (1945, з Хоросткова), Снігур Микола (1944, з Хоросткова), Чайка Степан (1945, з Хоросткова)… Захоронені на цвинтарі також повстанці, полеглі від ворожої кулі у сусідніх селах. Їх побратими привезли і похоронили у тудорівській братській повстанській могилі…
Коли вояки ОУН-УПА вмирали, їм дзвони не грали, то нехай дзвонять на їх честь церковні дзвони 24 серпня, у день прийняття українським демократичним парламентом Акта про державну незалежність. Нехай також дзвонять і на свято Покрови…
Нехай не заростають стежки до могил полеглих борців за волю України.
Слава Україні!
Героям слава!
20