Пів року без МП: декілька сотень парафій покинули УПЦ МП – 15 із них на Тернопільщині

Майже шість сотень громад за пів року вийшли з Української Православної Церкви Московського Патріархату, 15 із них – у Тернопільській області.

Тоді почався масовий заклик до непоминання, вимоги засудити очільника РПЦ за підтримку агресії проти України. У світі почався рух із засудженням “русского міра” як єресі та ідейної основи російської агресії. Найбільш радикальні представники клиру УПЦ МП закликали розірвати з МП взагалі. А на 5-й день нової фази війни, 28 лютого, відбувся перший вихід громади з УПЦ МП і перехід до Православної Церкви України — це здійснила релігійна громада села Хотовиця Кременецького району, що на Тернопільщині.

Більше того, в УПЦ МП не припинили поминати під час Літургій Патріарха Московського, хоч у багатьох єпархіях це все таки відбулося. А деякі єпархії, особливо на окупованих територіях, заявили про невизнання рішень згаданого Собору УПЦ МП. Таким чином, відкрита російська агресія спричинила не стільки рух за відокремлення від МП, скільки розколи та конфлікти в самій УПЦ МП.

З березня активувався процес виходів громад з УПЦ МП, а пік припав на травень, коли в деякі дні перехід здійснювали понад 20 громад по Україні. Значна частина парафій перейшла зі своїми настоятелями, але у більшості випадків громади змінили юрисдикцію без своїх пастирів, що нерідко спричинило конфлікти на місцях.

Лідером серед областей є Хмельницька область — 142 громади змінили юрисдикцію, яка є також однією з найбільших за кількістю громад УПЦ МП. На друге місце вирвалася Київська область — 102 громади. Це можна пояснити тим, що в цій області благословенні Кирилом “визволителі” з особливою жорстокістю познущалися над місцевими мешканцями, а деякі священнослужителі УПЦ МП відверто співпрацювали з окупантами. Третє-четверте місця розділили Волинська і Житомирська області, в яких перейшло по 68 громад. Вони є також одними з найчисельніших за кількістю громад УПЦ МП.

Станом на початок вересня зафіксовано про вихід з УПЦ МП 580 громад громад за період від 24 лютого 2022 року. Тут не враховані ті громади, які вийшли, але потім повернулися до УПЦ МП.

У Тернопільській області останньою рішення про перехід прийняла громада села Лішня Кременецького району. Прихожани провели збори парафіяльної громади, які на порядку денному розглядали питання про перехід під омофор Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Жителі цього села вирішили, що в ці дуже непрості для країни часи вони мають бути разом з Українською Церквою, прагнули до утворення єдиної Помісної Церкви, відповідно й зміцнивши цим державу. Архієпископ  Тернопільський, Кременецький та Бучацький Нестор прийняв зазначену парафію до складу Тернопільської  єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

У Тернопільській області станом на 18 вересня до УПЦ перейшли такі релігійні громади:

1. 28 лютого — с. Хотовиця, церква св. безсрібників Косми та Даміана
2. 29 березня — с. Витківці, церква св. великомученика Георгія Переможця
3. 12 квітня — с. Боложівка, церква Покрови Пресвятої Богородиці
4. 12 квітня — с. Жолобки, церква св. великомученика Дмитрія Солунського
5. 5 травня — с. Крогулець, церква Іверської ікони Божої Матері
6. 8 травня — с. Великі Вікнини, церква св. Георгія
7. 10 травня — с. Обич, церква св. Миколая
8. 19 травня — с. Піщатинці, церква Різдва Пресвятої Богородиці
9. 19 травня — с. Шумбар, церква св. апостола і євангеліста Луки
10. 19 травня — с. Великі Загайці, церква Воздвиження Хреста Господнього
11. 22 травня — с. Дзвиняча, церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста
12. 30 травня — с. Колодне, церква св. Миколая
13. 28 червня — с. Залісці, церква Покрови Пресвятої Богородиці
14. 17 липня — с. Нападівка, церква Казанської ікони Божої Матері
15. 15 вересня —  с. Лішня, церква св. великомученика Димитрія Солунського