7 квітня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12089, який громадські активісти вже охрестили “законом про легалізацію краденого”. Попри протести юристів, екологів, керівників громад і понад 25 тисяч підписів під петицією з вимогою ветувати документ, закон набуде чинності після публікації в «Голосі України».
Серед 273 депутатів, які натиснули кнопку “за”, — і семеро представників Тернопільщини: Іван Чайківський (“За майбутнє”), Микола Люшняк (“Довіра”), Ігор Василів, Андрій Богданець, Володимир Гевко, Іван Калаур та Людмила Марченко (усі “Слуга народу”). Тепер ці імена — поруч із законом, що може змінити ландшафт країни не в переносному, а в буквальному сенсі.
Офіційно мета закону — посилити захист “добросовісних набувачів”. На практиці ж це означає ось що: якщо хтось придбав ділянку або будівлю, яка раніше незаконно вибула з власності держави чи громади, і володів нею понад 10 років, — то повернути її більше не можна. Навіть через суд. І навіть якщо суд визнає факт шахрайства. Більше того, “добросовісний” власник має право на компенсацію. А держава чи громада, яка втратила майно, — ні.
Юристи попереджають: тепер громада, яка вирішить повернути у свою власність об’єкт, проданий через схеми, спочатку має виплатити компенсацію останньому власнику. А вже потім — через суд — спробувати відсудити ці гроші у того, хто це майно “вивів”. Та ми всі знаємо, як працює ця “спроба”.
Екологічні організації, серед яких WWF-Україна, Greenpeace, «Екодія» та «Зелена сила», заявляють про реальну загрозу знищення природоохоронних територій. Закон залишає багато лазівок — достатньо лише оформити ділянку на підставну особу, перечекати 10 років — і вона твоя навічно.
Журналістка Тетяна Ніколаєнко пише про подвійні стандарти: з одного боку влада публічно засуджує чиновників за корупцію, а з іншого — ухвалює закон, який остаточно звільняє від відповідальності за махінації з землею та нерухомістю. «Нічого не змінилось. Бабло перемагає добро і зло», — підсумувала вона.
Семеро народних депутатів від Тернопільської області підтримали ухвалення скандального документа. Іван Чайківський (“За майбутнє”) – аграрій і бізнесмен, член Комітету з питань аграрної та земельної політики. Микола Люшняк (“Довіра”) – один із найдосвідченіших депутатів від області, працює у Комітеті з питань організації державної влади. Ігор Василів, Андрій Богданець, Володимир Гевко, Іван Калаур, Людмила Марченко — представники фракції “Слуга народу”, які підтримують курс президента.
Усі вони публічно ще не коментували своє голосування, попри резонанс серед громадськості. Однак, зокрема і через їхні голоси став можливим закон, який змінює саму суть права власності в Україні. Відтепер — неважливо, як ти отримав землю чи будівлю. Якщо дочекаєшся 10 років — усе буде “по закону».
Варто ще раз нагадати, що наприкінці березня 2025 року петиція з вимогою до Зеленського накласти вето на цей законопроєкт швидко зібрала необхідні 25 тисяч голосів, що свідчить про значну стурбованість суспільства можливими негативними наслідками цього закону.