Перемога для набуття впевненості

Україна – Північна Ірландія – 1:0
Нарешті збірна України зійшла з наїждженої стежки нічиїх з однаковим 1:1 і потішила своїх прихильників переможним результатом у Дніпрі. А часами – й зовсім непоганою грою. Північноірландці – суперники з категорії вельми непоступливих, але, на відміну від нас, клопоти Євро-2020 на них не чекають. Отож, у цьому матчі вони вирішували свої більш віддалені завдання. Українці відразу ж заволоділи ініціативою. Це дало їм змогу довго розігрувати м’яч і виводити в прорив флангових гравців. Наші футболісти виглядали свіжішими, ніж у попередньому спарингу з Бахрейном. Приємно було знову побачити явно зголоднілого за грою Ярмоленка. Саме він вже на стартових хвилинах завдав удару по воротах британців з-під захисника. І в подальшому капітан нашої збірної не раз загрожував воротам суперників. Він, крім цього, ще й вдало підігрував партнерам. Словом, намагався довести, що його включення до складу на Євро-2020 після тривалого періоду “простою” – не данина колишнім заслугам. А на 10 хв. Зубков продемонстрував британцям, як треба грати головою в чужому карному майданчику, замкнувши верхову передачу Караваєва. Гра підопічних А.Шевченка – швидка, з несподіваними передачами, точними перепасовками в межах “трикутників” – не могла не подобатися. Втім, британці все ж спробували довести, що приїхали в Україну не лише, щоб скуштувати місцевого пива. І що на грі головою біля чужих воріт теж знаються.  На 36 хв. нашу збірну виручив Бущан, котрий зміг парирувати вкрай небезпечний удар головою після флангової передачі (тривожний сигнал для наших центральних оборонців – форварди збірної Нідерландів грають головою не гірше).
У другому таймі глядачі стали свідками  більш рівної та менш швидкісної гри, що, вочевидь, було на руку північноірландцям. Заміна Яремчука на Бесєдіна залишила без відповіді запитання, чи є у нас, власне, лінія нападу, здатна давати результат. Пожвавлення вніс вихід Судакова. Стрімкий хавбек “Шахтаря” привніс у гру те, що їй стало бракувати ближче до завершення – швидкість. Біля  наших воріт було доволі спокійно, захисники намагалися діяти уважно і сконцентровано, але згадка про матчі з фінами і казахами, коли суперникам вдавалося використати “ляпи” наших в обороні, змушувала чекати ендшпілю з деякою нервозністю. Підопічні Шевченка хотіли уникнути її самі й позбавити її своїх вболівальників. Ярмоленко, Марлос, Бесєдін завдавали ударів із, здавалося, “вбивчих” позицій, але м’яч, завітавши у ворота британців на початку матчу,  більше не захотів туди потрапляти.
Що ж, цей матч дав поживу для констатації деяких позитивних (мобільність півзахисту) і негативних (звичні хиби при опіці гравців суперника в обороні, низька реалізація зручних нагод) моментів. Перемога в нім, хочеться сподіватися, додасть нашим футболістам впевненості. Зовсім скоро, в неділю, – перший матч Євро-2020 з Нідерландами, де вже не можна буде говорити, що результат не має вирішального значення.
Ігор ДУДА