Неопалима пам`ять,  або Пам`ятник Карлу Емілю Францозу:  бути чи не бути

13 вересня в Чортківській районній бібліотеці відбулося довгоочікувана презентація творчості видатного письменника Карла Еміля Францоза (1848-1904), німецькомовного просвітителя українського походження, автора багатьох літературних досліджень і оповідань (прозових книг “З напів-Азії”, “Від Дону до Дунаю” (1878), “Нові новели” (1904), романів “Боротьба за право”, “Блазень” (виданий посмертно, 1905), статей, етнокультурних та лінгвістичних нарисів. Організоване зібрання громадським об`єднанням “Гельсінська ініціатива-ХХІ” і часописом “Золота Пектораль”.
На зібранні гідно вшанували пам`ять народного мислителя. Надіславши громадське звернення до мера міста Шматька В.П, уперше, мабуть, за два століття, громада Чорткова виступила з ініціативною вимогою встановити мистецький монумент у центрі міста й перейменувати одну із вулиць на честь українського літератора. Спонтанна ідея, за словами організаторів, хоч і виникла вже давно, на сьогодні отримала нові шляхи реалізації. Кошти у сумі 5 тис. євро на спорудження пам`ятника готовий надати уряд Федеративної Німеччини. Усе залежить від цілковитої згоди громадськості й владних структур. Старовинному Чорткову, на думку багатьох мешканців, пасувало б, аби монумент став окрасою батьківщини Карла Еміля Францоза.
Першою спадщиною, що безвідмовно відкрила історичному краю втрачене обличчя літературного просвітителя, стала німецькомовна збірка «Люди з Барнова», присвячена місту й перекладена 16-ма мовами світу, окрім української. «Це – справжня данина рідному місту», в котрому автор провів свої дитячі роки.  Уперше для жителів презентовано збірку творів «Францоз Карл Еміль. Ucrainica. Культурологічні нариси» (2010), укладену професором Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Петром Рихлом.
Карль Еміль Францоз, нетиповий мешканець подільського містечка Чорткова (Барнова – з літературних оповідок), був сином першого державного повітового лікаря Гайнріха Францоза і мешкав (з автобіографічного оповідання «Ярмарок у Барнові»), ймовірно, навпроти Домініканського собору св. Станіслава. Малий хлопчина, котрий увібрав усю суміш меганаціонального етносу, через декілька десятиліть стане справжнім літературним поводирем усіх «занедбаних державою, утискуваних іншими соціальними верствами, неосвічених і забобонних, але добродушних і людяних” громадян великої імперії Габсбургів. Саме він, навчаючись у німецькій гімназії в Чернівцях, згодом – на юридичному факультеті у містах Відень і Граца (Австрія), один із перших висвітлив символи незламної української свободи й волелюбності. Про це свідчать його напрацювання в галузі української літератури, зокрема шевченкознавства й фольклористики. Гуманіст та ентузіаст, етнограф і літературознавець Карл Еміль Францоза отримав світову славу.
Як сприйме сучасний український читач «адепта культурного прогресу»? Як поставиться влада? Сподіваємося на людську толерантність і розуміння, а ще – справжню любов.
Надія САСАНЧИН
 
 
–