Чоловіки, не бійтеся любити – по-справжньому, сильно, мужньо. Любов чоловіка не принижує його гідність, а навпаки – піднімає. Любов чоловіка – це опора, це тиша в бурю, це сильне плече, на яке можна спертися, коли світ навколо хитається. І ця любов проявляється не в гучних промовах, а в дрібницях: у теплій каві зранку, у погляді, який підтримує, у руках, що працюють для добра сім’ї.
Справжній чоловік не той, хто вимагає покори, а той, хто сам уміє смиренно служити. Не той, хто чекає, що його слухатимуть із остраху, а той, кого слухають з поваги і довіри. Чоловік – це не диктатор у родині, а пастир. Як Христос – не панував, а служив, не гнав, а вів. Бути головою означає не панувати, а брати відповідальність. Бути першим у любові, у вірності, у терпінні.
Сім’я розквітає тоді, коли чоловік стає джерелом тепла, а не холоду, коли його слова – як заспокійлива молитва, а не як удари по серцю. Коли його рішучість – це не агресія, а мудре провідництво. Коли його мовчання – це не байдужість, а присутність.
Чоловіки, не бійтеся бути лагідними. Це не слабкість – це сила, яка береже. Не соромтесь сліз перед Богом – соромтесь байдужості перед дружиною. Не бійтеся бути святими у своїй щоденній любові, бо саме така святість перетворює дім на небо.